о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
У п’ятницю, 26 серпня 2022 р., у Ватиканському прес-центрі відбулася прес-конференція за участю керівництва Генерального Секретаріату Синоду Єпископів, яка підбила підсумки першого етапу синодального процесу XVI Звичайної Асамблеї Синоду Єпископів, що від жовтня 2021 до жовтня 2023 року відбувається на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія» і завершиться зустріччю у Ватикані делегатів від єпископатів усього світу. Під час прес-конференції також виступили головний доповідач асамблеї кардинал Жан-Клод Оллеріш, Архиєпископ Люксембурга, та радник о. Джакомо Коста.
Жива Церква
Перший етап – дієцезіальний – тривав від жовтня 2021 року до 15 серпня 2022 року. Доповідачі висвітлили поточну ситуацію та майбутні кроки, зупинившись також на матеріалах, зібраних під час першого етапу консультацій, який був свідком безпосередньої участі представників різних груп Божого люду. Із величезної гори отриманої документації, за словами кардинала Маріо Ґрека, Генерального Секретаря Синоду Єпископів, можемо розгледіти обличчя «живої Церкви, що потребує автентичності та оздоровлення». Він пояснив, що незважаючи на те, що підсумки, отримані з дієцезій, ще потребують поглиблення і що не всюди принцип консультування був застосований з належною старанністю, можна зробити висновок про великий ентузіазм.
«Люди нам казали: це вперше Церква запитує про нашу думку», – розповів о. Коста, підкреслюючи, що етап консультування на цьому не завершився. «Синод не є лише нагодою для того, щоб скласти список всіх проблем Церкви в узагальнюючий спосіб. Ми стараємося зрозуміти, як прямувати далі всі разом, аби звіщати Євангеліє. Це не лінеарний процес, але у двох напрямках», – сказав він, пояснюючи, що також і документ, опрацьований на завершення континентального етапу, не буде підсумком отриманої сотні підсумків, але інструментом, що виокремлює пріоритетні точки, який також буде розіслано дієцезіям і єпископським конференціям.
Голос страждаючої Церкви
Сестра Наталі Бекар, Заступниця Секретаря Синоду Єпископів, виокремила той факт, що активними учасниками синодального процесу були Церкви, які служать у важких суспільно-політичних контекстах. Вона зізналася, що у неї неабияке зворушення викликало читання синодальних звітів, отриманих із дієцезій таких країн, як Нікарагуа, Україна, Гаїті, М’янма, Ліван, Центральноафриканська Республіка, «відкриваючи для себе історії ініціатив, які були здійснені задля синодальних консультацій, незважаючи на всі перешкоди». «Їхні відверто висловлені радощі та біль, мрії та бачення Церкви, є досвідом діяння Святого Духа в житті християнських спільнот на всіх континентах».
У свою чергу, кардинал Ґрек зазначив: «Я побачив Церкву, яка прямує поряд зі страждаючим народом, з бідними та марґіналізованими. Церкву, яка несе, бере на себе тягарі та виклики людини». Адже, за його словами, «синодальність і братерство – це дві сторони медалі». «Якщо ми є братами, то не можемо вдавати, що мій брат або моя сестра не страждає», – підкреслив він.
Ніяких потрясінь
Відповідаючи на запитання журналістів щодо можливих змін або потрясінь, які синод може внести в Церкву, кардинал Оллеріш підкреслив: «Нашим завданням не є викликати якийсь шок у Церкви, але вислухати те, що каже Божий люд. Отож, триває розпізнавання, яке є не лише нашим, але церковним». І в цьому розпізнаванні, на думку Люксембурзького Архиєпископа, «є багато елементів, є поклик до нових речей, але також дотеперішня традиція Церкви. Це дуже складна справа, яку не можна применшити до позицій. Модель Синоду – це модель церковної згоди», – нагадав він, підкреслюючи, що це не парламент, в якому голосують, і більшість вирішує.