Залишатися уважними до діяння Святого Духа, відкритими на взаємне слухання та на орієнтири, запропоновані Церквою, щоб якнайкраще розпізнавати те, як далі прямувати вперед обраною дорогою. З таким заохоченням Папа Франциск звернувся до членів Католицької спільноти «Шалом», тисяча представників якої у понеділок, 26 вересня 2022 р., зібралися в залі Павла VI у Ватикані, щоб у контексті відзначення 40-річчя від заснування, поновити свою відданість Церкві та справі євангелізації.

Спільнота молоді, відданої справі євангелізації

Згадана спільнота була заснована 1982 року в Бразилії, а сьогодні поширена у кількадесяти країнах світу на всіх континентах. Біля її витоків стоїть Мойшеш Лоуро де Азеведо Фільйо, якому, на той час юнакові, Архиєпископ Форталези запропонував від імені молоді привітати Івана Павла ІІ, що 1980 року відвідував це бразильське місто. Хлопець під час зустрічі з Наступником святого Петра сказав, що не має ніякого подарунка, але хоче «подарувати» Церкві себе самого, віддаючися справі євангелізації. В цьому ж дусі члени заснованої через два роки спільноти, що  займається євангелізацією молоді, сімей, дітей та вбогих, кожні п’ять років зустрічаються зі Святішим Отцем, щоби поновити це зобов’язання.

На початку зустрічі прозвучали свідчення співзасновників спільноти та кількох її членів, які поставили свої запитання. Промовляючи до них, Папа, насамперед, звернув увагу на те, що Спільнота «Шалом», за словами засновника, зродилася під час принесення дарів на Євхаристійному богослужінні. І це важливо, що вона не є плодом ретельно опрацьованого плану, але народилася на молитві. Це також є нагадуванням про те, що літургія не є гарною церемонією, а «Божою дією разом з нами», під час якої ми повинні бути уважними до Його голосу.

Перебувати в Христі і відкритості на Святого Духа

Відповідаючи на перше із запитань, що стосувалося того, як залишатися витривалими в дружбі з Богом у сучасному світі та як поширювати цей досвід, Святіший Отець нагадав про Ісусів заклик «перебувати» в Ньому. Це відбувається завдяки молитві та контактові з Божим словом. «Ми повинні перебувати у Ньому, про решту подбає Святий Дух», – сказав він.

Бертранд, який пережив навернення завдяки контактові зі спільнотою, вражений її «молодіжним стилем», запитував, як зберегти цей дух живим і про роль молоді в Церкві. Папа відповів, що для того, аби зберегти молодіжний дух, «потрібно залишатися відкритими на Святого Духа». Крім того, як говорив Іван Павло ІІ, «хто перебуває з молоддю, той залишається молодим», з чого знову бачимо важливість діалогу між поколіннями. Говорячи ж про протагонізм молоді у Церкві, Святіший Отець вказав на дві речі. Перша – це «протагонізм святості», заохочуючи наслідувати святих і блаженних, які «будували і будують Церкву своїм свідченням, відповідаючи на Божу благодать». А друге зауваження стосується пастирів, які повинні «навчитися не бути патерналістами» в ставленні до молоді.

Ділма, засвідчивши радість дружби з найубогішими, запитувала як підтримувати цю дружбу й допомагати іншим її відкривати. Як відповідь Папа навів приклад нікому невідомої у свій молодої черниці, яка відповіла на Божий поклик, який кликав служити вбогим у Калькутті. Її звали Тереза. Вона черпала сили у щоденній адорації, після чого виходила на вулиці, щоб служити, а за нею пішли численні інші…

Довшою була відповідь, яку Святіший Отець дав Мадалені та Жакелін, запитання яких стосувалося теперішності та майбутнього спільноти. Він нагадав, що від початків ця спільнота відзначалася «креативною мужністю, гостинністю та великим місіонерським поривом». З цього випливає заклик «з Божою допомогою підтримувати живими ці дари». Назва ж спільноти «Шалом» нагадує про мир, що є побажанням Воскреслого. Це вказує на покликання передавати всім, кого зустрічають, «той внутрішній мир», який походить від особистої зустрічі з Господом. Врешті, назва спільноти містить слово «католицька», що є «іменем» також «нашої Матері-Церкви». Це є закликом залишатися вірними початковій здатності черпати з багатства дарів, які Святий Дух вливає у Церкву.

Відданість і свобода

Підсумовуючи, Папа зауважив, що спільнота народилася з акту самопожертви, що спонукало багатьох молодих людей учинити так само. Однак, це є також заохоченням «до відповідальності та розсудливості», оскільки ця готовність до дарування себе повинна «вміти шанувати свободу людей, вміти чекати з огляду на різні періоди зростання кожного та з делікатністю і розпізнаванням супроводити обрання життєвого стану», уникаючи «втручання в особисте сумління» та зберігаючи «справедливу автономію» різних форм життя в спільноті, відповідно до їхнього покликання як священиків, одружених і тих, хто, обрав целібат задля місії.