Євангеліє: Лк 6, 1-5
Без жодного сумніву можна ствердити, що в сьогоднішньому уривку Євангелія, Ісус Христос виховує фарисеїв та своїх учнів на підставі Святого Писання, а точніше на фундаменті Старого Заповіту. Адже, відповідаючи фарисеям на запитання «Чому
робите те, чого не дозволено в суботу?», Ісус за своїм звичаєм посилається на Старий Завіт. Він так само робив і раніше. Ісус цитує Старий Заповіт, вирішуючи суперечки з такими опонентами, як фарисеї, саддукеї і Сатана. Ісус спитав фарисеїв: «Хіба ви не читали про те, що зробив Давид?» І вони, звісно, ніколи не помічали справжнього сенсу того, що читали.
З цього виникає, що справжня мудрість у вихованні походить безпосередньо від вивчення Божого Слова. Неодноразово я запитую себе, що було б зі мною, якби в моєму житті не було Божого Слова? – Велике розчарування в собі, у людях та сенсі
життя на землі. Це сталося з мільйонами людей, які не поставили своє життя під вплив Слова Божого.
Можна зробити висновок, що справжнє щастя у вихованні кожного охрещеного полягає передусім на істинному пізнанні Божого Слова. Без Божого Слова християнин ніколи не буде по справжньому щасливий. Адже, в Священному Писанні ми можемо прочитати Божу волю щодо нас, зрозуміти своє покликання і роль у житті. Читаючи Слово Боже ми навчимося виховувати розумних дітей, а також самі черпатимемо з Божої Мудрості, бо правдиво «щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла і понад золото такий прибуток» (Прип 3, 13-14).
Не варто забувати і про певні небезпеки. Хоча злий дух у пустелі та фарисеї добре знають біблійні цитати, проте не знають Духа Божого, який вчиняє ті слова святими. Можна ретельно читати Святе Писання, можна досконало знати Біблію,
вільно цитувати її і скласти будь-який іспит по ній, і все ж таки не пізнати її істинного сенсу. Виявляється, що навіть уривки з Біблії можна використовувати проти іншої людини і навіть проти Христа, але якщо спробувати зрозуміти їх у Божому Дусі, вони відразу стають словами надії.
Чому ж фарисеї не пізнали сенсу Старого Завіту, і чому ми теж часто не пізнаємо Біблії? Вони не підходили об’єктивно до неї. Вони вивчили Писання не для того, щоб дізнатися про волю Божу, а щоб знайти в ній цитату, яка підкріплює їхню власну
думку та ідеї. Занадто часто люди додають до Біблії своє богослов’я, замість того, щоб знаходити його в Біблії. Читаючи її, ми не повинні говорити: «Слухай, Господи, слуга твій говорить», а «говори, Господи, бо слуга Твій слухає». Кожного дня Господь виховує нас через своє Слово, дозволяючи нам зривати колоски цього Слова, щоб наситившись ними, ми могли зростати у вірі.
о. Юстин Копитко OFM
