У п’ятницю, 14 червня 2024 р., Генеральний Секретаріат Синоду поширив прес-реліз за підсумками роботи групи богословів, які від 4 до 13 червня займалися аналізом плодів праці, зокрема, місцевих Церков, на основі Підсумкового звіту першої сесії XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду Єпископів, присвяченої темі синодальності.

Важливі внески для синодальної Церкви

Група богословів (чоловіки і жінки, єпископи, священики, богопосвячені особи та миряни) з різних континентів протягом двох тижнів опрацьовували 107 звітів від Єпископських Конференцій, Східних Католицьких Церков, напрацювання об’єднань Генеральних настоятелів і настоятельок, а також понад 175 зауважень від академічних установ, об’єднань вірних, окремих спільнот чи людей з усього світу. Іншим важливим джерелом для аналізу стали результати нещодавньої міжнародної зустрічі парафіяльних священників на тему: «Парохи для Синоду».

Як зазначається у комюніке, ці звіти показують Церкву, яка живе і перебуває в русі. Серед деяких тем, які часто повторюються: формація з питань синодальності, роль жінок, молоді, увага до бідних, інкультурація, прозорість і культура підзвітності тих, хто приймає на себе церковне служіння, а також катехизація і християнське втаємничення, співпраця між Церквами, постать єпископа тощо.

Вчитися бути Церквою в дорозі

«Більшість звітів свідчать про радість пройденого шляху, який дав нове життя багатьом місцевим громадам, а також спровокував значні зміни в їхньому способі життя та церковного буття. Насіння синодальної Церкви вже проростає!» – наголошує кардинал Жан-Клод Оллеріш, SJ, Головний доповідач XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду Єпископів.

У свою чергу, кардинал Маріо Ґрек, Генеральний Секретар Синоду, наголосив на тому, що у звітах часто розповідається про досвід людей, які пережили особисте навернення, однак є й ті, що досі відчувають розгубленість, занепокоєння або тривогу. «Зокрема, існує побоювання, що надіслане не буде сприйняте серйозно, або що ідеології та лобі деяких вірних можуть використати синодальний процес, щоб нав’язати власний порядок денний», – ділиться він, додаючи: «Ось чому варто пам’ятати, що жовтнева Асамблея – це не про ту чи іншу тему, але про синодальність, про те, як бути місіонерською Церквою в дорозі». За його словами, друга сесія XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду Єпископів, яка відбуватиметься протягом 2-27 жовтня 2024 року, сприятиме тому, щоб її учасники донесли голос Божого люду, з якого вони походять. У такий спосіб, з допомогою Святого Духа, а також своїх братів й сестер, можна розпізнати волю Бога для Його Церкви, а подія не стане нагодою нав’язати власне бачення Церкви.

Пропозиції, які допоможуть на шляху розпізнавання

Після завершеної роботи групи богословів розпочинаються наступні етапи приготування «Instrumentum Laboris», які охоплюватимуть попереднє розпізнання матеріалу, опрацьованого богословами, написання чернетки Робочого документу, всеохоплюючу перевірку та остаточне затвердження Святішим Отцем.

«Якщо для першої сесії важливо було висвітлити широке коло тем, які потребують розгляду, то робочий документ жовтневої сесії має на меті висвітлити деякі вузли, які потрібно розв’язати, щоб відповісти на питання, як бути синодальною Церквою в місії, продовжуючи пройдений шлях і пропонуючи по-богословському обґрунтовані аргументи разом з деякими конкретними пропозиціями, які допоможуть розпізнанню, довіреному членам Асамблеї», – зазначає о. Ріккардо Баттоккіо, Спеціальний секретар XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду Єпископів.

Джерело: Ватикан