У четвер, 27 червня 2024 р., в Палаці Пія IV у Ватикані, відбулася конференція на тему «Комунікація в епоху штучного інтелекту. Зіставлення ідей після послання Папи Франциска на Всесвітній день суспільних комунікацій». Організатор зустрічі – Дикастерія у справах комунікації у співпраці з Фундацією святого Івана XXIII. Серед тем, які обговорювали її учасники – роздуми над інформуванням та інформованістю на основі правди, свободи та відповідальності.
Крокувати з людиною у сьогоденні
Назва конференції була натхненна посланням Папи Франциска на LVIII Всесвітній день суспільних комунікацій та його доповіддю перед учасниками цьогорічного саміту G7. На думку секретаря Дикастерії у справах комунікації о. Лусіо Руїса, звернення Святішого Отця на тему штучного інтелекту (ШІ) свідчать про «чутливість» Церкви щодо того, щоб крокувати з людиною та її культурою крізь зміни історії. За його словами, так само було, коли 500 років тому, незабаром після Ґутенберга, був створений перший ватиканський друкарський верстат, коли винахідник бездротового зв’язку Ґульєльмо Марконі побудував у 1931 році Ватиканське радіо, або, коли інтернет тільки-но з’явився на комп’ютерах звичайних людей, у 1994 році був створений портал Ватикану vatican.va.
Одна з дискусій торкалася первинної суті комп’ютерів. У цьому контексті доповідь на тему «Етика алгоритму та виклики для комунікації» виголосив о. Паоло Бенанті, TOR, професор етики та біоетики Папського Григоріанського університету та член Комітету експертів ООН з питань штучного інтелекту. Доповідач нагадав, як змінив реальність винахід транзистора, наданий Сполученими Штатами своїм союзникам після успіхів Другої світової війни, коли перші прототипи комп’ютерів сприяли відкриттю атомної бомби і розшифровці секретних кодів, що використовувалися нацистською Німеччиною. Він також виокремив внесок Кремнієвої долини, у якій зародилися ПК та смартфони, що стало результатом значних успіхів в технологічному обчисленні. Як зазначив о. Паоло, з появою ChatGPT і його впровадженням в інтерфейси телефонів Apple і Microsoft, ми все ще не знаємо, наскільки комп’ютеризація буде персональною, а наскільки централізованою в хмарних сервісах. Для цього, так як з правилами дорожнього руху, необхідне регулювання ШІ, яке вже запровадив Європейський Союз.
Антропологічна революція
Як підкреслила під час конференції Нунція Чарді, очільниця Національного агентства кібербезпеки Італії, штучний інтелект сам по собі не є вражаючим технологічним стрибком. Однак завдяки величезній кількості даних, які були «брутально» зібрані компаніями за останні кілька десятиліть за допомогою безкоштовних сервісів або додатків, ШІ матиме вирішальний антропологічний вплив на реальність.
«Знання перетворюються на приватну власність», – зазначив професор Маріо Расетті, почесний професор теоретичної фізики в Політехнічному університеті Турина, розповідаючи про досвід OpenAI, який починався як неприбуткова компанія вчених, а потім був куплений Microsoft за 10 мільярдів. На його думку, ми повинні зробити штучний інтелект наукою з чітко визначеними термінами, тому що в даний час він представляється як ймовірнісний інструмент, який навряд чи може оцінювати інтелект, істину та причину.
