28 вересня Папу Йоана Павла І знайшли мертвим у його спальні. Він був Понтифіком лише 33 дні. Попри шок, який викликала ця несподівана смерть, кардиналам у Ватикані довелося брати себе в руки та знову влаштовувати конклав. Через таку маленьку відстань між конклавами (перший відбувся в серпні, другий у жовтні) осінній зіштовхнувся з тими самими проблемами, що й літній: голоси розділилися між консервативним архієпископом Генуї Джузеппе Сірі та більш ліберальним Джованні Бенеллі, архієпископом Флоренції. Найімовірнішою вважали перемогу Бенеллі, якому на перших голосуваннях забракло десяти голосів. Але опозиція до обох претендентів була така потужна, що жоден не зміг здобути дві третини плюс один голос. Несподіване розв’язання проблеми запропонував авторитетний кардинал Франц Кьоніг, архієпископ Відня, назвавши компромісний варіант – польського кардинала Кароля Войтилу, довкола якого об’єдналися прихильники Сірі та помірковані кардинали. У результаті він здобув перемогу, ставши першим Папою-неіталійцем із часів нідерландця Адріана VІ, і взяв ім’я Йоан Павло ІІ.
Жовтневий конклав тривав три дні. За цей час відбулося вісім балотувань. Зі 111 кардиналів-виборців 99 віддали голоси за Кароля Войтилу.
