Хочемо поділитися з нашими читачами ідеями і думками учасників Симпозіуму Молоді, який проходив у Кракові 20 – 23 жовтня. Присутні опрацьовували питання в чотирьох тематичних групах – душпастирство молоді, душпастирство покликань, душпастирство в школах і вищих навчальних закладах, катихети. Ось які учасниками були зроблені висновки:
- Душпастирі не можуть правдиво оцінити молодь.
- Душпастирям потрібно самим формувати себе.
- Маємо пам’ятати, що Церква не є тільки соціальною інституцією. Маємо не тільки бавитися та пропонувати соціальні проекти, але і викладати науку Церкви.
- Молодь має знати, що Церква її потребує.
- В Церкві має відбуватися співпраця з різними церковними групами.
- Якщо Церква хоче інтегруватися в навчальні заклади, то вона мусить займатися формацією передусім педагогів, особливо, якщо педагоги належать до парафіяльних спільнот.
- Молодь не мусить ходити до церкви через традицію. Не потрібно хвилюватися про кількість людей в храмах. Маємо думати про якість душпастирства. Душпастирі мають поясняти молоді навіщо ходити до церкви.
- Душпастирі мають дбати про молодь, яка займається служінням в церкві.
- Важлива якісна формація семінаристів як душпастирів молоді.
- Не потрібно лякатися роботи в церкві. Головне – почати щось робити.
- Церква має відкрити свої серця для молоді і показати їй справжнє щастя, а не той сурогат, який пропонує сучасний світ.
- Родина також потребує формації.
- Між священниками і катехитами мають бути добрі і живі відносини.
- Катехити в першу чергу говорять «встань!» не дітям і молоді, а священникам і єпископам.
- Потрібно катехизувати і поза Церквою.
- Маємо викладати науку Церкви сучасною мовою.
- Катехизація – це довга дорога, на якій є не тільки Таїнства, але і звичайне життя
Опрацювала відповіді Олена Пономаренко ASC
Фото: ekai.pl
