Господи! Ти прийшов до всіх. Полоненим Ти приніс свободу, тим, що плачуть – радість, світові, сповненому війнами, – мир. Ти вчив нас, як на руїнах будувати новий світ. Будучи Богом – омивав ноги людини. Був усім для всіх. Удень навчав відважних, а ввечері приймав Никодима. Людям, яких відкинуло суспільство, Ти простягав божественну руку, допомагаючи навернутись до Отця. Їв із митарями, розмовляв з фарисеями.
Христе, сучасна людина не менше ніж тоді бажає пізнати мету свого життя, прагне щастя, любові і миру. Світ потребує любові. Запали в молодих серцях ентузіазм Божої любові, справедливості і милосердя. Пошли їх до людей усіх рас і переконань, щоб вони розповіли їм про Твою любов. Дай покликаним відвагу перших апостолів, аби вони свідчили життям, що належать до Тебе, що довірились Твоїй любові. Нехай прикладом свого життя вони навчать людей простягати руки на знак згоди, навчать ділитися дахом, хлібом і серцем.
Вчини, щоб, відповівши на Твоє покликання, вони вірно виконували на землі Твою волю, будували Твоє містичне Тіло – Церкву, і були сіллю землі та світлом світу. Амінь.
З молитовника “Щоденно з Богом”
