ЯКИМ Є ВІДВІДУВАННЯ ДАНИХ ПРЕДМЕТІВ, ЯКЩО ВОНИ НЕ Є OБОВ’ЯЗКОВИМИ?
Для прикладу проаналізуємо Польщу. Дані 2015 р. говорять про те, що в Польщі уроки релігії або етики відвідували 91,5% старшокласників та 86% учнів середніх шкіл.
ЯКОЮ Є ПРАВОВА БАЗА ДЛЯ ПРИСУТНОСТІ ЦИХ ПРЕДМЕТІВ У ДЕРЖАВНИХ ШКОЛАХ ?
У Австрії, Іспанії, Німеччині та Польщі навчання цих предметів відбувається на основі положень конституції.
В австрійській правовій системі, де релігія є обов’язковою, було написано, що “викладання релігії в школі є корисним для суспільства”, оскільки “австрійська та європейська культура базується насамперед на християнстві”.
У Німеччині уроки релігії також відбуваються відповідно до законодавства та фінансуються урядом. Відповідно до ст. 7 пар.3 німецької конституції, рівень катехизації в школі не може бути нижчим, ніж інші предмети. У всіх державних школах є дві години релігії на тиждень.
В Іспанії школа несе відповідальність за організацію уроків релігії відповідно до закону, який підкреслює, що це спосіб “передачі культурної спадщини”.
У Польщі ст.53 конституції вказує, що “… релігія церкви або іншого релігійного об’єднання з регульованою правовою ситуацією може вивчатися у школі, але свобода совісті та релігії інших людей не може бути порушена”.
Другий спосіб правових положень про викладання релігії в державних школах – це угоди (так звані конкордати) з окремими конфесіями католицьких чи протестантських церков, які регулюють викладання цих предметів у школах (Литва, Італія, Польща, Латвія, Австрія, Хорватія та багато інших).
o. Міхал Bоцаль SDB
Комісія у справах душпастирства молоді