Дорогі друзі, працюючі в салезіянському ораторії з молоддю, яка не відвідує жодної парафії, я знайомлю їх з християнством тією мовою, яка їм більш є зрозумілою. Пропоную вам декілька тем з наших бесід. Можливо цей досвід допоможе і вам в роботі.
1. «Боже великий єдиний». Чому в словах молитви згадується наука?
У духовному гімні українського народу «Боже великий єдиний» на музику Миколи Лисенка та слова Олександра Кониського в першому куплеті є слова:
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Чому Конинський сюди вписав слова «науки і знання»? Чи не суперечать вони ідеям християнства?
Ні. Ні в якому разі. Християнин мусить пізнавати світ, який для нього створив Господь. Вивчення природи, навколишнього світу та самої людини необхідні нам для того, щоб допомагати ближнім. Щоб побудувати будинок, необхідно знати закони фізики, вивчити якості будівельних матеріалів… Щоб лікувати людей, маємо вчити анатомію, фармакологію, проводити різні дослідження для отримання ліків… Господь нам дав розум та заклав в нас бажання пізнання. Тож користуймося цими дарами для пізнання світу та допомоги ближнім.
2. Біблія і наукові твори. Чому вони мирно співіснують?
Ми чуємо від невіруючих людей закиди у тому, що Біблія – неправдива книга, бо наука вже давно доказала, що Земля – куля і що світ не міг бути створений за 6 днів. Але хто сказав, що Біблія – науковий твір? Біблія нам розповідає про відношення Бога до своїх дітей. Біблія – літературний твір, у якому зібрані книги різних стилів. Тут можна знайти і поезію, і історичні оповідання, і приписи та правила, є повчальні приповідки…. Але вона не претендує на звання наукової монографії чи кандидатської дисертації.
Нікому не прийде в голову досліджувати війну з Наполеоном по віршам Дениса Давидова, або роману «Війна і мир» Л. М. Толстого, , але саме з великого роману Толстого ми можемо зрозуміти відношення російського дворянства до цієї війни. В книзі немає жодної мапи, нема статистичних та інших даних, пов’язаних з походом Наполеона. Чи спростовують наукові дослідження факти, що описані в книзі? Ні Вони їх доповнюють. Великий класик не ставив за мету написати історичну монографію. Так само і Біблія не ставить за мету пояснити всі закони природи, Вона хоче показати, що наш світ був сотворений Богом. Створений для нас. І ми, як його діти, маємо любити як один одного , так і свого Творця.
3. Наука не має моралі, або для чого науці релігія?
Ми вважаємо, якщо людина стає видатною, якщо її талантами захоплюються, то така людина просто мусить бути високодуховною. Вона не може показувати поганий приклад оточуючим. Але, нажаль, такий погляд на талановитих людей та геніїв невірний. І навіть кінематограф нам про це постійно нагадує. Візьмемо хоча б «Марвел». Великий вчений генетик Арнім Зола всі свої таланти ставить на службу нацистській армії. Доктор Дум, ще один герой коміксів, не просто науковий геній, а і чаклун, який використовує свої наукові та магічні здібності на свою користь. До таких злодіїв відносяться і Отто Октавиус, і Джонатан Крейн… Наука не є ні доброю ні поганою. Все залежить від того, яка людина буде займатися наукою. Християнство виховує нас в любові до Бога і людей. Маючи такі пріоритети у житті, людина стане використовувати свої таланти та наукові дослідження для добра ближнього.
4. Створення світу. Розгляд Книги Буття глава 1
Чомусь люди, які критикують християнство, вважають що створення світу в першій главі Буття можна прирівняти до наукового трактату. Ні. Стиль описання нагадує скоріше оду, яка прославляє Творця. Розповідь урочиста та поетична і схожа за своєю структуро на пісню з куплетами та рефренами. Нічого наукового в главі немає. Тут навіть нема назв Сонця та Місяця, хоча ми про них читаємо. Ми знайомимося з творінням Бога і читаємо про людей, яких створив Бог. І головна ідея глави – Бог подарував людині світ, який з любов’ю був створений. Цей світ добрий, він створений для життя. Завдання людини – берегти його та наповнювати добром.
5. Звідки взявся міф про те, що в середньовіччі Церква уявляла Землю пласкою?
В нашій голові є стереотип – люди в середньовіччі вважали, що наша Земля пласка. Тільки епоха просвітництва відкрила людям очі. Також від церкви постраждало багато науковців, яким забороняли проводити дослідження. Насправді ж про Землю у вигляді кулі знали люди 2000 років тому. Великий астроном Птоломей створив теорію геоцентризму, в якій навколо Землі обертались планети, Сонце та Місяць. Теорія Птоломея була поширена у Європі. Можна пригадати «Божественну комедію» Данте, в якій фігурує саме ця теорія. В Київській Русі з приходом християнства бачення світу так само змінювалось під впливом античних філософів та християнських вчених. Щоправда відсоток грамотних людей на наших теренах був невеликим. Під час же радянської влади активно просувались антиклерикальні ідеї, в яких церква постає ворогом просвітництва та науки.
Цікаво, а як пояснити те, що в часи активного дослідження космосу люди просувають ідею пласкої Землі?
6. Створення людини. Розгляд Книги Буття глава 2
Ця глава так само як і перша, немає нічого наукового. Мені вона нагадує казку, яка починається словами: «Жив був Бог. І посадив Бог сад…». Характер оповідання взагалі не схожий на ту оду, яку читаємо на початку Буття. І якщо стиль глави такий казковий, то хіба можна критикувати її за ненаукове бачення? Правда, що в главі ми читаємо назви річок та інші географічні назви, але все одно, назвати цю главу науковою і застосовувати до неї відповідну критику – невірно. В главі багато іносказань, як дерево життя, або дерево пізнання добра і зла. І як в будь якій казці є мораль – у чоловіка з’явилась помічниця і «покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом».
7. Християнство на захисті науки
Можливо, це для когось звучить дивно, але зараз ми бачимо саме таку ситуацію. З розповсюдженням гендерної ідеології та перекручуванням ідей рівності, Церква дотримується саме наукових поглядів щодо статі людини та її соціальної ролі. У той час, коли людству намагаються нав’язати сексуальну розбещеність, хибні пропозиції щодо зміни статі, а головне – формувати у дітях та молоді спокійне відношення до цих та інших збочень, саме Церква відстоює наукове бачення людини.
Олена Пономаренко ASC
