Сьогодні закінчився Симпозіум молоді, який проходив в Кракові з 20 по 23 жовтня. Організатор зустрічі – Конференція Єпископів Європи. Темою були взяті слова з Євангелії: «Устань, Христос кличе тебе!» (Мк, 10:49) Протягом чотирьох днів в Санктуарії Івана Павла ІІ в Кракові молодь з 28 країн шукали відповіді на різні питання, що пов’язані зі служінням в Церкві. Римсько-Католицьку Церкву України представляли о. Вальдемар Павелець, о. Віктор Білоус, Ірина Назаренко, Єлизавета Чмут і Олена Пономаренко.
Відкрив Симпозіум Молоді архієпископ Краківський Марек Єндраковський, який привітав учасників та побажав їм добре підготуватися до Світових Днів Молоді в Лісабоні. Також свої привітання висловив і воєвода Малопольський Лукаш Кміта. Архієпископ Ґінтарас Ґрушас – голова Ради Конференції Єпископів Європи, пригадав звернення Папи Франциска до Молоді, а також закликав учасників молитися за мир в Україні разом з Папою.
Після урочистого вступу свідчення свого служіння в Церкві розповіли молоді люди з Літви, Франції, Польщі…
Перший день закінчився Службою Божою, яку очолив архієпископ Ґінтарас Ґрушас.
Другий день пройшов під гаслами «Молодь сьогодні на Європейському континенті» та «Свідчення молоді, яка піднялась». День був наповнений різного роду свідченнями служіння іншим. Так Анастасія Українська розповіла про волонтерство в Україні. Фабріціо Маніракіза з Люксембургу поділився своєю історією навернення завдяки поїздці на місії. Всіх підкорила Маріана Дебоно, яка свідчила про кризу Церкви на Мальті.
Обговорення в групах дозволила висловитися учасникам на такі проблеми як
– небажання священників говорити з молоддю її мовою
– надавання традиційних і «заїжджених» відповідей на сучасні питання
– проблеми відсутності щирих відносин між душпастирями і молоддю
– невміння душпастирів слідувати за молоддю і цікавитися тим, чим живе молодь
Багато говорилось про будування різних просторів та майданчиків, де б молодь могла спілкуватися як сама, так і з душпастирями.
Обговорення продовжилось і після роботи в групах. Було видно, що молодь прагне і сама висловитись і почути відповіді дорослих на свої запитання.
Після обіду свідчення продовжились. Польща, Білорусь, Словакія, Бразилія, Швеція.
Молоді християни продовжували ділитися своїм досвідом, своїм служінням.
День закінчився Адорацією Пресвятих Дарів і Службою Божою, яку очолив архієпископ Марек Єндрашевський
22 жовтня до обіду волонтери представляли свої проекти.
Українській делегації сподобався більше всього проект з Люксембургу «Tweeting with God» (твіттинг з Богом).
Juvanima поспілкувались з учасниками Симпозіуму:
Мене звуть Ріта. Я з Швейцарії і я займаюсь волонтерством у своїй церкві. Одна жінка, яку звуть К’яра запросила сюди. Ми разом займаємось підготовкою до СДМ. І вона мене запросила на цю зустріч. У мене є ідея створити простір для того, щоб молодь проводила свій час там, знайомилась між собою. Для мене ця зустріч – хороша нагода познайомитися з людьми, отримати знання для створення простору для молоді. Найбільше на зустрічі мені запам’яталась ініціативі від німецької молоді «72 години для Церкви». Я вважаю що це можна використати щоб побудувати хороші відносини між молоддю в церкві. Я не хочу залишити всі ці знання, що отримала тут тільки для себе, а хочу поділитися з іншими.
Я Анастасія Українська. Сама я з Вінницької області. Шість років навчаюсь в Польщі, тому живу трішки в Україні, трішки в Польщі, бо служу і там і там. Я не до кінця знала, що буде відбуватися. Мене попросили дати свідоцтво про війну в Україні, про волонтерство, тому що я була волонтером останніх пів року. Те, що я взяла для себе з цієї зустрічі, це те, що про Україну варто говорити, тому що світ забуває. Це те, що важливо для нас, для українців. Ще побачила таку підтримку та єдність Церкви. Для мене справило враження майже все тут. Я не мала ніяких очікувань. І коли приїхала, то здивувалася відкритості людей. До мене підійшла дівчинка з Мексики, похвалила мою вишиванку, в якій я була. Це було дуже мило. Люди цікавилися, підходили. Це величезна відкритість і єдність мене просто вразила і серце у мене було вчора до небес. Коли було повномасштабне вторгнення я була в Україні. Я поїхала у Фастів Центр св. Мартіна і там багато допомагала. Допомагали людям з окупованих територій: модульні будиночки, пакунки з речами першої необхідності. Ми допомагали виїжджати людям. Зараз волонтери їздять в Харківську область, тому збираємо те, що вести і за що вести, бо потреби величезні, а наші можливості обмежені.
Цей день був присвячений св. Івану Павлу ІІ, тому учасники відвідали Санктуарій Божого Милосердя, де разом з багатьма вірними помолились Коронку до Божого Милосердя. Урочиста Служба відбулась в Санктуарії св. Івана Павла ІІ.
Сьогодні учасники зустрічі працювали в таких групах:
- душпастирство в школі і вищих навчальних закладах
- душпастирство молоді
- душпастирство покликань
- діяльність катехитів.
Після обговорення кожна група представила свої відповіді на виклики сьогодення.
Симпозіум став добрим майданчиком для представлення молодіжного служіння в Церкві. Католики з різних країн змогли обмінюватися своїм позитивним досвідом, шукали відповіді на складні питання, знайомились один з одним. Дякуємо всім організаторам за таку зустріч. Нехай він принесе добрі плоди для Католицької Церкви.
