Київ, 25 серпня 2021 року

Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) в особі Міністра освіти і науки України Сергія Миколайовича Шкарлета та Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій в особі Чергового Головуючого Святослава Шевчука (далі – ВРЦіРО) (далі – Сторони) задля сприяння подальшій гармонізації державно-конфесійних відносин у галузі освіти, забезпечення права громадян на свободу совісті та формування моральності та духовності здобувачів освіти;

керуючись статтями 11, 15, 23, 24, 34, 35 та 53 Конституції України, Законом України «Про освіту» та спеціальними законами у сфері освіти;

беручи до уваги попередній позитивний досвід співпраці Сторін у сфері освіти задля всебічного забезпечення свободи совісті та для подальшої гармонізації державно-конфесійних відносин, зокрема на підставі Меморандуму про співпрацю Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України у справах релігій та Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій від 18 квітня 2000 р.;

зважаючи на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають поважати право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних релігійних чи інших переконань, – усвідомлюють, що належне  моральне і духовне виховання дітей, підлітків і молоді є спільним завданням, яке стоїть як перед Міністерством освіти і науки України, закладами освіти, так і перед церквами та релігійними організаціями;

виходячи з того, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної реалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, а засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями; виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій; різнобічність та збалансованість інформації щодо світоглядних та релігійних питань,

уклали на засадах соціального і державно-приватного партнерства цю Угоду (надалі – Угода) про наступне:

1. Співпраця сторін

1.1.Сторони погоджуються щодо необхідності подальшого сприяння викладанню курсів морального спрямування у закладах загальної середньої освіти, виховання на засадах моральних і духовних цінностей у закладах дошкільної освіти з метою формування у здобувачів освіти засад моральності і духовності, забезпечення належного виховання молоді.

1.2.Сторони визнають важливість співпраці у справі проходження ліцензування освітньої діяльності закладів вищої духовної освіти та подальшої акредитації їхніх освітніх програм заради відновлення історичної справедливості щодо церков і релігійних організацій, подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії, відновлення порушених прав церков і релігійних організацій, забезпечення рівності громадян незалежно від їхнього ставлення до релігії.

1.3.Сторони визнають важливість подальшої співпраці у розвитку приватних закладів дошкільної та загальної середньої освіти задля забезпечення рівних умов для усіх навчальних закладів цих рівнів, не залежно від форм власності.

1.4.Сторони співпрацюватимуть з метою забезпечення належної освіти неповнолітніх дітей, які перебувають у закладах пенітенціарної системи.

1.5. У контексті захисту та реалізації конституційних прав людини і громадянина та недопущення дискримінаційних проявів в освітній системі України, сторони погоджуються на співпрацю задля недопущення закладення у навчальну літературу та навчальні програми положень, що суперечать традиційним сімейним цінностям українського народу, несуть загрозу знецінення інституту сім’ї, материнства і батьківства та позбавляють сім’ю, відповідальне материнство і батьківство значення виховного ідеалу.

1.6.Сторони погоджуються, що важливим механізмом для забезпечення співпраці між Міністерством освіти і науки України та Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій є утворена при МОН з метою, зокрема, сприяння всебічному забезпеченню свободи совісті та подальшої гармонізації державно-конфесійних відносин у галузі освіти, підтримання постійного діалогу із церквами та релігійними організаціями, більш ефективного використання їхнього потенціалу у виховному процесі – Громадська рада з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями, що обумовлює необхідність забезпечення подальшої ефективної діяльності цього консультативно-дорадчого органу.

2. Заключні положення

2.1.Угода може змінюватися і доповнюватися за взаємною домовленістю Сторін на підставі внесення змін до законодавства, при цьому кожна з Сторін повинна внести свої пропозиції на загальний розгляд.

2.2.Сторони можуть встановлювати порядок і механізм реалізації цього документа шляхом укладання у рамках Угоди додаткових договорів та угод.

2.3.Угода набирає сили з моменту її підписання та діє протягом п’яти років.

2.4.Угода автоматично продовжується на наступний п’ятирічний термін, якщо жодна зі Сторін не заявить про протилежне не менш як за шість місяців до закінчення відповідного періоду і не повідомить іншу Сторону про свій намір.

2.5.Угода складена у двох примірниках українською мовою, що мають однакову юридичну силу.