Всі матеріали Тижня виховання ви можете побачити на нашому сайті та facebook
Тиждень виховання 2021
«Від дому до Дому»
Чому підліток, молода людина часто в житті не може реалізувати себе як особистість? Чому людина, часто усвідомлюючи, як потрібно правильно вчинити в тих чи інших обставинах, цього не робить? Причина у незрілості та безвідповідальності, які формуються з дитинства у сім’ї та освітніх середовищах.
Зріла цілісна особистість – ключ до успішних стосунків. Тому що любов є відповідальністю. Безвідповідальна людина не може бути надійною, повноцінно любити. Замість того, щоб доповнювати, вона недодає у всьому: у роботі, служінні, взаєминах, вихованні дітей. Саме до особистісної духовної зрілості ми є покликані Богом “щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового, аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти, щоб більш не були ми малолітками” (Еф 4, 12-13).
Найперше, така зрілість може виражатися у здатності приймати рішення. Друга сторона – це готовність нести відповідальність за прийняті рішення. Таке відповідальне ставлення до своїх дій ще з юних років показував і сам Ісус Христос, пояснюючи Марії та Йосипу, чому залишився в храмі: Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?” (Лк 2, 49).
У США відсоток людей віком від 18 до 34 років, які досі мешкають із батьками, найбільший за останні 80 років. В Євросоюзі — живе майже половина молодих людей такого ж віку. «Покоління двотисячних», яке ще називають «міленіалами», часто звинувачують в інфантильності та небажанні брати на себе відповідальність. Особистісна незрілість молоді при вступі до шлюбу зумовила зростання кількості розлучень, нестабільність подружніх стосунків, зміни сімейних цінностей та стандартів статеворольової поведінки. Тому так важливо виховувати у молоді бажання та свідомість необхідності виходу з батьківського дому до своєї сім’ї, власної оселі, від батьків до батьківства. Ця самостійність важлива і в реалізації покликання, прямування до Дому Отця, до Небесного Дому.
Однією з причин незрілості є культ молодості: постійно відбувається продовження віку, який офіційно вважається молодістю. Одночасно з цим сучасна культура обезцінює старість і відкидає такий довготривалий і важливий період людського життя як дорослість. Саме дорослість асоціюється зі зрілістю. Біблія представляє якраз дорослість, а не молодість, головним періодом життя людини. А люди похилого віку, яких дискримінує сучасне суспільство, в біблійні часи сприймалися як ті, які мають приймати важливі політичні та соціальні рішення в житті єврейського народу (Втор 19), ті, які можуть дати пораду, навчити життю. Тому завдання сучасних батьків та вихователів допомогти молоді правильно закінчити період молодості та перейти до дорослості, навчити правильного сприйняття старості.
Цьогоріч папа Франциск особливо дає нам св. Йосипа як приклад зрілої особистості: «Він взяв на себе батьківство, яке не було його батьківством, але походило від Небесного Отця. І він здійснив все те, чого воно вимагало: не лише утримувати Марію і Дитя, але й виростити Його, навчити ремесла, допровадити до чоловічої зрілості».
Тому особистісне дозрівання людини – це безперервний процес, який триває протягом усього життя людини.
Цілі:
- Поглибити знання батьків та вихователів про духовну та психологічну зрілість, її риси та значення у житті дитини, важливість та способи виховання відповідальності у дітей;
- Розкрити постать св. Йосипа як приклад християнської особистісної зрілості;
- Підкреслити для батьків та вихователів роль «виходу» молодої людини з батьківського дому для досягнення зрілості, самореалізації, перебування «при справах Отця».
