У Римі продовжується Ювілей молоді. Про участь у ньому молоді з України розповідає отець Микола Бистрицький з Комісії душпастирства молоді.
Отче, як вам Ювілей молоді? Що найбільше вас вразило за ці дні?
Складається чесно кажучи, таке враження, що Рим сам не очікував, що збереться така величезна кількість людей. Люди просто всюди. Ти проходиш повз кафе, там люди. Ти стоїш на зупинці, там люди. Повертаєш за ріг і думаєш, що там зараз буде спокійніше. А там також люди. Повно, молодих людей. Куди не поглянь, всюди вони якісь такі всі життєрадісні. Всі щось хочуть. Одним словом, атмосфера така дуже-дуже інтенсивна. Я б назвав це так. І це трошечки зауважив, що ріже вухо всій нашій молоді.
Коли я ще був, наприклад, на Світових днях молоді в Кракові, то наша молодь також кричала, танцювала і так далі. Сьогодні по них реально видно, що їм не дуже до танців. Вони приїхали до Риму зовсім-зовсім не за це. Вони приїхали шукати для себе щось інше і також молитися і просити про мир для своєї Батьківщини, про завершення війни.
У яких заходах ви вже встигли взяти участь?
Ми маємо таку досить вільну програму. Молодь сама обирає, що саме вони хочуть відвідати. Слава Богу, в Римі цього є досить-досить багато. Також самі організатори багато чого пропонують. Якісь там і мистецтві, якісь творчі там локації. Також дуже багато, ясна річ, в Римі святинь.
Кожна молода людина намагається відвідати максимальну кількість цих святинь, пройти через ювілейні Святі Двері і так далі. Тому зайнятості досить-досить багато. Натомість деякі пункти були спільні. Наприклад, у вівторок ввечері ми разом мали Євхаристію на площі Святого Петра. Дуже було також дивовижне та емоційне. Важко передати словами ці пережиття.
В середу мали спільну Євхаристію на Антоніанському університеті українською мовою. В четвер мали спільну Євхаристію з греко-католиками. Саме в четвер взагалі був український день біля храму Святої Софії. У п’ятницю мали спільний молебень у Папській базиліці Санта-Марія-Маджоре. Це основні такі події, на які збираємося разом.
Кожен намагається провести цей час особисто максимально плідно, єднаючись в невеличкі групи. Оскільки самі розумієте, великою групою зараз пересуватися Римом, це просто щось неймовірно.
Отче, як організована ночівля для учасників? Чи це в сім’ях, парафіях чи інших місцях?
Молодь живе в різних локаціях. Але більшість, це звичайні школи, а точніше спортзали. Умови, чесно кажучи, досить спартанські такі, паломницькі. Мабуть, скажу чесно, що хтось був здивований такими умовами проживання. Але з іншого боку, реально ця атмосфера досить нагадує паломництво, але в якомусь казковому вимірі.
Максим Железницький
Джерело: РКЦ
