Тридцять років тому, 16 січня 1991 року святий Йоан Павло ІІ відновив структури Католицької Церкви в Україні. Ця подія привернула увагу всього світу до групи відважних людей: священиків, перебуваючих в підпіллі монахів та монахинь та великої групи мирян, які під час комуністичного переслідування Церкви і віри брали участь у душпастирській праці та піклувались про долю Церкви. Вони були знаком істини, справедливості, миру та праведності життя. Саме вони зберегли депозит віри, на якому могла бути відбудована Спільнота Церкви.
Рішення Папи тридцятилітньої давнини було вшануванням їх героїчного свідчення на захист віри та Церкви. Сьогодні, будучи вільною спільнотою Церкви, ми віддаємо належну їм шану, схиляємо голови перед свідченням їхньої віри, розуміючи, що вони стали фундаментом та наріжним каменем, на якому ми будуємо сучасне життя Церкви ось уже на протязі тридцяти років. Тому ми повинні усвідомлювати відповідальність, яка спочиває на наших плечах, аби не змарнувати посвяти їхнього життя та самопожертви. Це – наше минуле та наша ідентичність. Це наше вчора, без якого не було б сьогодення чи майбутнього. Будуємо спільноту Церкви на міцному фундаменті мучеництва та жертви такої великої громади свідків віри. Тому ми не можемо змарнувати цієї спадщини, бо тоді Бог міг би забути про нас і відвернути своє Милосердне Обличчя.
Сміливе рішення св. Йоана Павла ІІ, 30-річчя якого святкуємо, є не лише адміністративною ініціативою. Відродження Церкви носить глибоко богословський характер і означає, що Містичне Тіло Христове відновлює постійну функцію знарядь благодаті, які приносять спасіння. Для того, щоб спільнота Церкви могла функціонувати, Папа Римський відновив Львівську Митрополію, призначивши її пастирем кардинала Мар’яна Яворського, який помер минулого року, а також дві дієцезії: Кам’янець-Подільську та Києво-Житомирську, призначивши для них єпископів. Кам’янець-Подільська дієцезія була довірена світлої пам´яті єпископу Яну Ольшанському, а Києво-Житомирська дієцезія – єпископу Яну Пурвінському. Львівська Архідієцезія отримала також двох єпископів-помічників – отця Рафала Кєрніцького та Маркіяна Трофім’яка. На них спочивала велика відповідальність за долю Церкви в Україні. Сьогодні ми дякуємо їм за те, що вони оправдали сподівання та за їхнє віддане служіння.
Св. Йоан Павло ІІ відкрив перед багатьма людьми шлях священичого та чернечого покликання. Для виховання нових священиків єпископи утворили в своїх дієцезіях Вищі Духовні Семінарії у Львові, Городку Подільському та у Ворзелі. Донині вони є цінним подарунком Церкві, забезпечуючи безперервність священицького служіння. В оновленій Церкві знайшли також своє місце священики з Польщі та численні як чоловічі, так і жіночі Ордени та Згромадження, які повернулися на терени свого давнього служіння.
Церква розвивалася і потребувала утворення нових дієцезій, тому згодом повстали дієцезії в Луцьку, Харкові, Одесі та на Закарпатті в Мукачеві.
Дорогі Брати і Сестри!
Пригадую цей історичний момент, щоб усвідомити всім нам, яким був шлях до свободи. Виросло покоління, яке не пам’ятає тих часів, що не означає, що воно не повинно знати про них і недооцінювати в своїх дієцезіях тих, хто назавжди залишиться у вдячній пам’яті.
Гарно підкреслив це св. Йоан Павло ІІ під час свого паломництва в Україну, коли сказав: «Я хочу віддати належне всім вам, дорогі священики, монахи та монахині, які були вірні цьому Божому Люду. А вам, котрі тепер стоїте поруч із цими самовідданими служителями Євангелія та прагнете продовжувати їхню місію, кажу: не бійтеся! Христос не обіцяє легкого життя, але Він завжди вам допоможе». І перед від’їздом до Риму, у Львівському аеропорті він додав: «Прошу могутнього і справедливого Бога про всі благословення для дітей цієї землі, землі стократно закривавленої, землі покритої славою».
Нехай шлях віри, відновлений тридцять років тому, назавжди залишиться благословенним Божою силою і освячений свідченням нашого життя, щоб Церква в Україні могла бути сповненням слів Ісуса: «Я – світло світу. Хто йде за Мною, той не буде ходити в темряві, але матиме світло життя» (Йн 8,12).
Львів, 16 січня 2021 року
№ 6/2021
+ Мечислав Мокшицький
Львівський Митрополит
в. о. Голови Конференції Єпископів
Римсько-Католицької Церкви в Україні
