Які стратегічні цілі Вашого служіння як дієцезіального душпастиря молоді?
Душпастирство молоді – це сфера для зростання, де можна навчитися співпраці та відповідальності, та знайти друзів на все життя, або навіть зустріти свою другу половинку. Тому для мене основною ціллю дієцезіального душпастиря молоді повинно бути створення мережі контактів, де могли б знайомитися молоді люди, які живуть, навчаються чи працюють на території дієцезії, з метою їх об’єднання в ім’я Ісуса, який є нашим братом та веде нас до нашого спільного Отця – Бога. Я вважаю, що це є особливо потрібним зважаючи на специфіку нашої Луцької дієцезії. Укріплення свідомості серед молоді, що «я не самотній/я у вірі» допомагає у відважнішому визнаванні нашої віри та Христа як Господа.
Що вдалося зробити у молодіжному душпастирстві дієцезії за час Вашого служіння?
Робота з молоддю це завдання не лише одного єдиного священника, якого єпископ призначає дієцезіальним душпастирем молоді. Це щоденна праця кожного священника, який гуртує навколо себе молодих людей. У нашій дієцезії відбуваються щорічні дводенні Дні Зосередження для Молоді, на які приїжджають хлопці та дівчата з різних куточків дієцезії разом зі своїми душ пастирями. Всі зустрічі відбувають під керівництвом нашого єпископа Віталія Скомаровського. Вони присвячені ци
клу роздумів «Обережно, двері зачиняються!». Під час спільних Святих Мес, конференцій, зустрічей зі спеціалістами у різних сферах життя, праці в групах та інтерактивних вправах, молодь глибше пізнає поняття Суду, Неба або Пекла. Такі реколекції приносять хороші плоди, оскільки помітно, як з року в рік зміцнюються відносини католицької молоді з Богом.
Чим найбільше пишається?
Тим, що молоді люди з різних парафій дзвонять, коли їм потрібна якась допомога. Вони знають, що я для них завжди відкритий.
Охарактеризуйте “Вашу” молодь, з якою Ви працюєте?
Я вважаю, що це завжди молодь, яка перебуває у пошуку, але також і ті, кому бракує свідчення віри у родині.
У нашій дієцезії є такі парафії, в яких мало прихожан і тільки одна молода особа. Часто такі люди не мають належної підтримки чи заохочення з боку близьких до зростання у вірі.
З іншого боку, є також молодь, яка активно залучена до парафіяльного душпастирства (неокатехуменат, оаза).
Молодь, з якою я працюю, також прагне зрозуміти як бути добрим християнином в сучасному житті. Коли ми збираємося на зустрічах то обговорюємо проблеми та виклики сучасного світу, розвиваємо своє бачення сучасного християнства.
Хто займається душпастирство молоді у Вашій дієцезії, хто з Вами співпрацює, хто Ваша команда?
Окремі душпастирі та сестри-монахині. Наприклад у Луцьку сестри особливо займаються Оазою Дітей Божих.
З якими труднощами стикаєтесь у своєму служінні?
Парафії у нашій дієцезії дуже віддалені одна від одної, тому важко організувати спільну діяльність душпастирів та молодіжних лідерів.
Окрім того, молоді люди з прикордонних районів часто виїжджають на заробітки до Польщі, а тому важко організувати якісь довготривалі проекти.
Який задум мрієте втілити у душпастирстві молоді Вашої дієцезії (якого ще немає у стратегічному плані)?
Є бажання організувати щоквартальні нічні чування для молоді у Санктуарії Божого Милосердя у Ківерцях або у різних парафіях дієцезії під керівництвом душпастирів молоді.
Також, відповідаючи на прохання молоді, хочемо організовувати кількаденні поїздки на природу, наприклад з наметами, тобто невеличкі реколекції для більшого пізнання себе, релаксації та єднання з Богом. Ми вже мали такий досвід, проте не мали нових можливостей. Треба відновити таку практику спільних поїздок і зробити її доброї традицією на прийдешні роки.
Анна Додар
