Такими словами можна охарактеризувати завдання тих, кого Церква або чернеча родина визначає відповідальними за покликання.
19-20 листопада у Хмельницькому відбулась ІІ зустріч відповідальних за покликання, яку організувала Комісія у справах душпастирства молоді РКЦ в Україні. Цього разу зустріч об’єднала священиків, монахів та монахинь, богопосвячених дів та членів Світського Інституту Богопосвячених, а також мирян, які належать до світського Кармелю та світського інституту Салезіанських співпрацівників.
Доповідачі були запрошені поділитись своїм досвідом душпастирства покликань та поглядами на різні проблеми, з якими можуть зустрічатись відповідальні за товаришування молоді у справі розпізнавання життєвої дороги.
Отець Бартломей Пшепелюк SJ поділився досвідом душпастирства покликань, створення єзуїтської мережі душпастирства молоді. Єзуїтська програма формації молоді передбачає активне парафіяльне життя, знайомство з елементами ігнатіанської духовності, зустрічі з однолітками та в малих групах. Формація включає вивчення питання спільноти, молитви, заохочує до участі у житті Церкви, через що поступово веде до вибору життєвої дороги. Крім того, єзуїти вчать молодь жити духовними вправами на щодень. Отець Бартломей також навів приклади кількох духовних вправ, які допомагають у життєвих виборах.
Сестра Тетяна Богославець із Згромадження Служниць Святого Духа поділилась своїм досвідом на тему: “БезНадійна молодь? або Як розблокувати і повернути надію сучасній молоді, і здатність вибрати справжнє добро замість уявного”. Доповідачка наголосила на тому, що кожне людське життя є таємницею, яка поєднує в собі радість та біль, певну напругу та конфлікти, заспокоєння наших потреб та пошук того, що заповнить мою самотність, світ бажань та світ обмежень. Крім того, сестра підкреслила те, що може бути корисним у душпастирстві покликань.
Сестра Тетяна Нетреба, францисканка місіонерка Марії, у формі тренінгу разом із учасниками розглядала та аналізувала “Стереотипи жіночого покликання та їхню роль в суспільстві”. Виявляється, що деякі стереотипи, часом може навіть і не свідомо, підтримують самі богопосвячені.
Крім науково-практичної частини, учасники також мали час на молитву та зустріч з Ісусом в Євхаристії. Говорячи про Літургію Слова бр. Сергій Воронюк у проповіді підкреслив, що перше читання і Євангеліє об’єднує тема безсилля. Часом у питаннях покликання чи душпастирства досвідчуємо певного безсилля. Коли ми самі ділимось досвідом любові Бога Отця в нашому житті, намагаємось інших запалити цією любов’ю, привести їх до Бога, то в певний момент приходить це безсилля. Бо людина завжди залишається перед вибором: чи відповідати на Божу Любов? Однак у цьому безсиллі часом можеш досвідчити невимовної радості, коли бачиш як молода людина свідомо обирає Бога.
На завершення дня відбулась зустріч з Ісусом у Пресвятих Дарах та рекреаційна зустріч з іграми, конкурсами, інтеграційними танцями.
Другий день розпочався Євхаристією в намірі нових покликань та всіх, хто задіяний у це душпастирство. Цього дня у Євангелії ми чули про гнів Ісуса. У проповіді, отець Міхал Воцал SDB, заступник Голови Комісії душпастирства молоді, підкреслив, що у нашому житті гнів може мати конструктивні наслідки. Прикладом цього може бути розробка механізму захисту неповнолітніх як відповідь на гнів щодо зловживань у Церкві. Крім того, говорячи про душпастирство покликань в Україні, він підкреслив, що на сьогодні воно перебуває на стадії дозрівання (як плід Другого Ватиканського собору); кожне душпастирство має ставити акцент на душпастирство покликань і це є справою цілої спільноти Церкви, а не окремих “зірок”.
Продовжуючи пізнання покликання у світлі навчання Церкви отець Віктор Білоус, ректор Вищої духовної семінарії Святого Духа в Городку, представив “Дар покликання в актуальному навчанні Церкви”. Він підкреслив, що ідентичність покликання пов’язана з дружбою із Христом та служінням іншим. Це все має вести покликаних до уподібнення Христу, який кличе тих, кого сам хоче. У світлі документів Церкви та висловлювань Святішого Отця, отець Віктор заохотив подивитись на покликання як на діамант. У ньому можемо помітити неперевершену кольорову гаму завдяки світлу, яке проходить через шліфований алмаз. Цим світлом є дар покликання, а шліфують діамант форматори, про роль та завдання яких розповів доповідач.
Ірина Сашко, доктор богослов’я у галузі екуменізму, маріолог, філолог, поділилась своїми думками та спостереженнями як мирянки щодо кризи покликань. Грунтуючись на опитуванні молоді, вона представила причини, чому молодь не відповідає на покликання. Молоді люди завжди шукають тих, для кого Євангеліє стало стилем життя, хто може привести їх до глибокого, а не поверхневого християнства. “Богопосвячене життя є справжнім тоді, коли радикальне у молитві, служінні, відносинах”, – підкреслила пані Ірина.
Протягом зустрічі було також представлено результати опитування “Що ти хочеш від цього життя?”, у якому взяло участь майже 800 молодих осіб.
На завершення Комісія душпастирства молоді представила звіт щодо своєї діяльності за рік, плани на найближче майбутнє та статистику покликань за рік, що минає.
с. Анастасія Петраускайте SCM
