- Які стратегічні цілі Вашого служіння як дієцезіального душпастиря молоді?
Цей текст публікується як своєрідний підсумок мого пятирічного служіння як душпастиря молоді Києво-Житомирської дієцезії. П’ять років тому моїм основним завданням була організіція виїзду на Всесвітній День Молоді у Кракові. Згодом зявилися нові виклики, які мали відповідати особливо важливим потребам нащої молоді. Однак організація Дієцезіальних днів молоді – це одна з основних цілей мого служіння.
- Що вдалося зробити у молодіжному душпастирстві дієцезії за час Вашого служіння?
Щодо моєї діяльності, то тричі разом з командою організували реколекції, можна їх назвати «Школою літургяйгого співу», під керівницьтвом Павла Бембенка та Хуберта Ковальського в Житомирі, Зарічанах, Довбиші. Також нам вдалося організувати п’ять Дієцезіяльних днів молоді. В дієцезії створена комісія у справах душпастирства молоді, відбулася зустріч цієї комісії, ми розробили стратегію своєї діяльності. Крім того, мав змогу модерувати зустрічі-презентацію катехизму для молоді «Твіти з Богом».
При організації ДДМ ми працюємо з командою, яка нараховує більше 15 осіб, половина з яких духовенство, а інша – світські молоді люди. Потрібно також наголосити про те, що на території Києво-Житомирської дієцезії служить дуже багато орденів та згромаджень, які прекрасно працюють з молоддю (францисканці, кармеліти, паллотини, облати, різні жіночі згромадження). Тобто дуже багато чого відбувається.
- Чим найбільше пишається?
Для мене дуже важливим є те, що вдалося зібрати команду для організації душпастирства молоді у дієцезії, а особливо тим, що в цьому оргкомітеті активно беруть участь самі молоді люди. З Анастасією Курятою, представницею молоді з Києва, після ВДМ у Панамі працюємо, щоб організувати формальну сторону діяльності душпастирства молоді. Я пишаюся молоддю, для якої працюємо.
- Охарактеризуйте “Вашу” молодь, з якою Ви працюєте?
Києво-Житомирська дієцезія є дуже різноманітною. Є осередки, де багато молоді. Це перш за все парафіяльна молодь, люди різного віку (від 14 до 25) і навіть старші. Це різні люди, серед них дуже багато ініціативних. Багато серед них студентів, тому є потенціял для організіції осередків академічного душпастирства.
- Хто займається душпастирство молоді у Вашій дієцезії, хто з Вами співпрацює, хто Ваша команда?
Це оргкомітет ДДМ, передусім духовенство житомирських парафій, сестри-серцянки, молодь з різних парафій. Всього більше 15 осіб. Є також контактні особи з інших міст і парафій. Це ініціативні люди, але перш за все ми слухаємо молодь і намагаємось відповідати на її потреби.
- З якими труднощами стикаєтесь у своєму служінні?
Для мене трудністю є відсутність відповідальних за душпастирство молоді у деканатах дієцезії. Це комунікативна проблема, потрібно будувати структуру нашої діяльності.
Друга проблема – це міграція молоді. Важко проводити цілісне душпастирство молоді в менших містах, в менших парафіях, де душпастирство молоді завершується в 11 класі. Також багато зовнішньої міграції. Після 11 класу багато осіб з Києво-Житомирської дієцезії виїжджає до Польщі.
- Який задум мрієте втілити у душпастирстві молоді Вашої дієцезії (якого ще немає у стратегічному плані)?
Від самої молоді вийшла ініціатива створення мережі контактних осіб у деканатах. Ми дозріли, щоб робити структуру дієцезіальних душпастирів молоді та організувіти в цієї мережі ініціативну молодь. Думаю, що о. Міхал Воцял, який після мене переймає естафету служіння як душпастиря молоді Києво-Житомирської дієцезії, наділі буде розвивати та поглиблювати добрі справи, які нам вдалося започаткувати – того Йому бажаю і завжди готовий Йому в цьому допомагати.
Комісія у справах душпастирства молоді РКЦ