ІІ Ватиканський Собор (Декларація про християнське виховання) звертає особливу увагу на покликання вчителя: «Педагог-католик – це особа, яка виконує особливу місію в Церкві через переживання у вірі свого земного покликання: з якомога кращими професійними якостями, з апостольським наміром, осяяним вірою задля інтегрального розвитку людини; у передаванні культури, надаючи духовне натхнення усій освітній спільноті, частиною якої вона є, і всім іншим особам, які мають стосунок до освітньої спільноти» [2,345]. Вчителі беруть участь у апостольській місії Церкви у сопричасті з богопосвяченими особами.
Різні обставини, у яких католик-мирянин працює в школі часто викликає у нього відчуття ізольованості чи нерозуміння, що призводить до розчарування і відмови від свого покликання. Щоби гідно протистояти таким труднощам і реалізувати своє покликання, католик-мирянин, який працює в школі, повинен мати можливість завжди розраховувати на підтримку і допомогу з боку всієї Церкви.
Виходячи з вищесказаного, Конгрегація католицької освіти у документі «Католик-мирянин у школі: свідок віри» визначає душпастирство вчителів як одну з найсуттєвіших проблем, що постають перед сучасною католицькою освітою.
«Вони (вчителі) повинні особливо ретельно готуватися, щоби бути збагаченими і світськими, і релігійними знаннями» [4,8]. Необхідність відповідної підготовки найбільше відчувається на релігійному і духовному рівні; дуже часто католики-миряни не мають релігійної підготовки, яка би відповідала їхній загальній і насамперед професійній готовності. Ця релігійна підготовка має бути спрямована на особисте освячення і на апостольську місію: «Апостольська місія в свою чергу крім духовної формації вимагає від вчителя солідної доктринальної освяти: богословської, моральної, філософської» [3,5]. Також не варто забувати і про відповідну підготовку у соціальному вченні Церкви, щоб підтримувати необхідну суспільну свідомість.
Конгрегація католицької освіти у документі «Католицька школа» звертає увагу, що «Віра – невичерпне джерело покори, надії і любові, які потрібні, щоб учителю витривати у своєму покликанні. Ця віра повинна підтримуватись Церквою через Слово, життя Таїнствами і молитвою всього Божого народу» [5,285] .
Умови сьогоднішнього світу надихають ієрархів та інститутів богопосвяченого життя підтримувати існуючі групи, рухи, католицькі асоціації віруючих-мирян, які задіяні в школі, а також створювати інші, нові групи. З огляду на відповідальність свого покликання і велику кількість викликів, з якими стикається сучасний віруючий, католицькі педагоги-миряни в церковній спільноті мають право очікувати, що єпископи, священики і богопосвячені особи допоможуть пробудити їх до їхніх особистих потреб у формаційній сфері і знайдуть засоби, котрі би спонукали їх до повнішої соціальної посвяти, якої вимагає їх покликання.
о. Михайло Воцял SDB (2018)
Продовження через тиждень …
