Вчора 22 серпня сталась подія, на яку багато людей чекало сім років. На території салезіянського монастиря пройшов Дієцезіальний День Молоді Одесько-Симферопольської Дієцезії.
Через постійні обстріли Одеси організовувати заходи подібного формату душпастирі не наважувались, але цього року все ж таки вирішили відновити ДДМ. І не пожалкували.
В оргкомітет крім єпископа Станіслава Широкорадюка, увійшли: дієцезіальний душпастир молоді о. Євген Цимбалюк SAC, вихователька салезіянського Благодійного Фонду “Дон Боско Олена Пономаренко ASC та членкині Молодіжної Ради при Комісії душпастирства молоді РКЦ України Анна Петрова та Тереза Шпак.
Організатори прийняли рішення змінити звичайний триденний формат на один день, але наситити його як духовною складовою, так і розважальною.
Вже з самого ранку 22 серпня до салезіянського дому приїхали гості не тільки з одеських парафій, але і з Києва та Миколаїва. Приємно було бачити і греко-католицьку молодь. Всього захід об’єднав майже 50 людей, що для одеських реалій є добрим показником.
Все розпочалось з Адорації, яку провів о. Євген Цимбалюк
Протягом години молоді люди могли споглядати Господа в Пресвятих Дарах. Молитви та розважання поєднувались з чудовим співом музичної групи Proanima з Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці. Молодь також користувалась можливістю піти в цей час на сповідь.
Спілкування з Богом продовжилось на Святій Месі, яку очолив єпископ Станіслав Широкорадюк. Він же звернувся до молоді в проповіді, в якій багато уваги приділив свободі. Свободі від гріха. 
Після смачного обіду учасники зібрались на конференцію. Тему “Джерело життя і святості” продовжив о. Олександр Пухальський. Нажаль, через загрозу балістики, прийшлось продовжувати виступ вже в укритті.
Зробивши невеличку паузу і прийнявши участь у вікторині на тему “Серце Ісуса джерело життя і святості”, учасники розділились на чотири команди, в яких обговорювали питання, що поставив їм о. Олександр.
Кожна група представила свій результат. Перша команда показала своє бачення “життя на повну”. Вона продемонструвала порваний навпіл аркуш ватмана, де на одній половині були написані матеріальні цінності, а на іншій – духовні. І тільки поєднання двох половинок дає нам повноцінне життя.
Друга команда перерахувала те, за що ми маємо дякувати Богу. Весь їхній ватман був заповнений подячними фразами та малюнками.
Третя група висловила свої думки про святість, бо шукала відповідь на питання: з чого починається святість.
Четверта група завершила виступи створеною молитвою “я обираю життя”.
Нарешті можна було вийти з укриття і продовжити програму в більш зручних умовах.
Після вечері с. Олена поділилась свідченням про свій шлях до згромадження Дочок Милосердя св. Вікентія де Поля. А п. Ірина розповіли про красу та випробування подружнього життя.
