«Я пишу другу частину “Laudato si'”, щоб оновити її щодо актуальних проблем», – сказав Папа Франциск у понеділок, 21 серпня 2023 р., вранці, промовляючи експромтом під час зустрічі з юристами з країн-членів Ради Європи, які підписали Віденське звернення, в той час як у світі одні за одними чергуються екстремальні явища, які вражають населення на всіх континентах світу. Директор прес-служби Святого Престолу Маттео Бруні зазначив, що йдеться про Лист, який зосереджений, зокрема, на розгляді нещодавніх кліматичних криз.
Під час згаданої зустрічі Святіший Отець, серед іншого, відзначив гостей за зусилля, спрямовані на опрацювання законодавства щодо захисту довкілля. «Ми ніколи не повинні забувати, що молоді покоління мають право отримати від нас красивий і придатний для життя світ, і що це покладає на нас серйозні обов’язки щодо створіння, яке ми отримали з щедрих Божих рук. Дякую вам за цей внесок», – сказав він.
Перша соціальна енцикліка Папи Франциска
Laudato si’ – це друга енцикліка Папи Франциска, яка була опублікована 18 червня 2015 року, а підписана 24 травня того ж року, в урочистість П’ятидесятниці. Назва документа, присвяченого «піклуванню про спільний дім», почерпнута із вступу до «Пісні створінь» святого Франциска Ассізького. Документ розпочинається такими словами: «”Laudato si’, mi’ Signore” (Славен будь, о мій Господи), – співав святий Франциск з Ассізі. У цьому прекрасному піснеспіві він нагадував нам, що наш спільний дім подібний до сестри, з якою ми ділимо існування, і до прекрасної матері, яка приймає нас у свої обійми: “Слава Тобі, Господи, за нашу дорогу матір Землю, яка годує і керує нами, і приносить різноманітні плоди з барвистими квітами і травою”».
Значення цієї енцикліки Папа Франциск через кілька днів після її публікації пояснив під час аудієнції для учасників семінару «Сучасні форми рабства та зміна клімату: відповідальність міст». Під час зустрічі, яка відбулася 21 липня 2015 року, він сказав: «Ця культура піклування про довкілля – це не просто “зелене” ставлення, я маю на увазі в справжньому сенсі слова, це не “зелений” підхід, а щось набагато більше. Дбати про довкілля означає мати підхід людської екології. Тобто ми не можемо сказати, що людина є тут, а творіння, довкілля десь там. Екологія є цілісною, вона є людською. І це те, що я хотів висловити в енцикліці “Laudato si'”: що не можна відокремити людину від решти, що є взаємовплив, як довкілля на людину, так і людини в тому, як вона ставиться до довкілля, а також зворотній вплив на людину, коли вона погано ставиться до довкілля. Тому, коли мені поставили запитання, я відповів: “Ні, це не ‘зелена’ енцикліка, це соціальна енцикліка”. Бо в суспільстві, в соціальному житті людини, ми не можемо ігнорувати піклування про навколишнє середовище».