Амвросій Медіоланський (близько 340 – 4.04.397) один з великих латинських вчителів церкви, який навернув до християнства і хрестив святого Августина.
Амвросій Медіоланський народився в багатій і знатній римській родині. Родина майбутнього єпископа прийняла християнство на початку IV століття. Свята мучениця Сотера, яка постраждала за сповідання християнства при гоніннях Діоклетіана була двоюрідною сестрою Амвросія. Після смерті батька в 352 році сім’я Амвросія переселилася в Рим, де отримав чудову освіту. В 370 р. закінчив навчання, після чого працював двокатом в префектурі міста Сірма (нині Сремська Мітровіца, Сербія).
Авторитет Амвросія був настільки великий, що він чинив вплив на політику імператора Феодосія Великого, тим самим створивши значимий прецедент у відносинах держави і церкви. Шанується як святий і західними, і східними церквами, його шанування почалося задовго до Великої схизми.
В 373 році Амвросій був призначений на посаду префекта північної Італії з резиденцією в Медіолане (нині Мілан), який був тоді другим містом Італії слідом за Римом.
Медіолан під час намісництва Амвросія стрясали чвари між аріанами і ортодоксальними християнами. В 374 р. ці чвари перешкоджали обранню нового єпископа, оскільки кожна сторона хотіла бачити на цьому місці свого ставленика. В якості компромісу була запропонована кандидатура Амвросія, який користувався повагою в місті. Амвросій, який навіть не був хрещений намагався відмовитися, але після підтримки його кандидатури імператором Валентініаном I, погодився.
30 листопада 374 р. Амвросій був хрещений, потім висвячений на священика і 7 грудня поставлений у єпископи, пройшовши, таким чином за 7 днів всі щаблі церковної ієрархії.
Однією з головних сфер діяльності єпископа була боротьба з арианством і язичництвом. Строго відстоюючи чистоту ортодоксальної віри, він домігся на цьому терені значних успіхів.
Після того, як Феодосій жорстоко розправився з повсталими Солунянами, Амвросій наклав на нього епітимію, відлучив від причастя і запропонував публічно покаятися. Авторитет єпископа був такий, що імператор змушений був підкоритися. Згідно Федоріту Кирського в 390 році Феодосій у свято Різдва Христового, склавши знаки свого імператорського гідності, публічно приніс покаяння в храмі і був допущений до причастя.
Андрій Іванов – Амвросій Медіоланський не дозволяє імператору Феодосію вхід до храму – 1829
Під його керівництвом в Мілані були побудовані дві базиліки – Амвросіанская і Апостольська (нині храм св. Назарія), а також засновано чоловічий монастир.
Чудова освіта Амвросія дозволила йому глибоко вивчити оригінали творів східних Отців Церкви, засвоїти і продовжити їх ідеї, перекинувши, таким чином, місток від них в латинське богослов’я.
У догматичних питаннях богословські праці Амвросія зачіпають проблеми, актуальні для суперечок з аріанами – богослов’я Трійці, христологію, вчення про таїнства і покаянні. Багато його робіт присвячені тлумаченню книг Святого Письма і коментарям до них. Найважливішою областю спадщини св. Амвросія є його проповіді. Вони, як правило, виконані пристрасної віри, викривають гріхи, в першу чергу, гордість і розпусту. У праці “Про таїнства” св. Амвросій зібрав свої проповіді для тільки що хрещених християн.
Перу св. Амвросія приписується від 12 до 18 поетико-музичних гімнів, що дійшли до наших днів. Гарна музична освіта і великі здібності дозволили св. Амвросію стати реформатором церковного співу. Зокрема, саме він ввів в богослужбову практику Заходу спів антифону.
Мощі святителя Амвросія Медіоланського і мучеників Гервасія та Протасія в крипті базиліки Святого Амвросія ( Мілан)
З ім’ям св. Амвросія Медіоланського пов’язано також поява особливого, відмінного від латинського, амвросіанского літургійного обряду і особливої традиції співочого вжитку, відомого в музичній науці як “амвросіанский спів” Амвросіанскій обряд понині використовується в Міланській єпархії.
Св. Амвросій зображується з єпископської палицею, палицею, бичем у руці (символ перемоги над аріанами і язичниками). Картини із зображенням св. Амвросія створювалися багатьма художниками, серед яких – Рубенс і ван Дейк.
з сайту znaimo.com.ua
