8 червня, у день Непорочного Серця Марії Голова Конференції єпископів України єпископ Віталій Скомаровський звершить Святу Месу в намірах України у санктуарії св. Архангела Михаїла в Гаргано. На завершення Євхаристії він відновить присвячення України Серцю Марії, прочитавши відповідний акт.
Єпископ Віталій Скомаровський заохочує всіх священників, аби того ж дня у кожній парафії України після кожної Святої Меси відновити присвячення Серцю Марії.
Нижче подаємо текст Акту присвячення, який Папа Франциск прочитав в урочистість Благовіщення 2022 року, присвячуючи Україну і Росію Непорочному Серцю Марії. Цей текст пропонується прочитати також і 8 червня.
АКТ ПРИСВЯЧЕННЯ НЕПОРОЧНОМУ СЕРЦЮ МАРІЇ
О Маріє, Мати Божа і Мати наша, ми в цю скорботну годину прибігаємо до Тебе. Ти є Матір’ю, любиш і знаєш нас: від Тебе нічого не приховано з того, що лежить у наших серцях. Мати милосердя, ми багато разів досвідчили Твоєї турботливої ніжності, Твоєї присутності, яка повертає мир, тому що Ти завжди ведеш нас до Ісуса, Князя миру.
Однак ми втратили шлях миру. Ми забули урок трагедій минулого століття, про жертву мільйонів полеглих у світових війнах. Ми знехтували зобов’язаннями, взятими як Спільнота Націй, і ми зраджуємо мрії народів про мир і надії молоді. Ми захворіли на жадібність, ми замкнулися в націоналістичних інтересах, ми дозволили собі бути скованими байдужістю і паралізованими егоїзмом. Ми воліли ігнорувати Бога, співіснувати з нашою облудою, підживлювати агресію, придушувати життя та накопичувати зброю, забуваючи, що ми є хранителями нашого ближнього та нашої спільної домівки. Ми роздерли війною сад Землі, поранили гріхом серце нашого Отця, Який хоче, щоб ми були братами і сестрами. Ми стали байдужими до всіх і до всього, окрім до самих себе. І з соромом кажемо: прости нам, Господи!
У нещасті гріха, у наших зусиллях та слабкостях, у таємниці несправедливості зла і війни Ти, Пресвята Мати, нагадуєш нам, що Бог не покидає нас, але продовжує дивитися на нас з любов’ю, прагнучи пробачити і знову піднести нас. Це Він дарував нам Тебе і розмістив у Твоєму Непорочному Серці пристановище для Церкви і для людства. Завдяки Божественній доброті Ти є з нами і ведеш нас з ніжністю, навіть через найтісніші вигини історії.
Тож прибігаємо до Тебе, стукаємо у двері Твого Серця, ми, Твої дорогі діти, яких Ти не втомлюєшся відвідувати і запрошувати до навернення. У цю темну годину прийди, щоб допомогти нам і втішити нас. Повторюй кожному з нас: «Хіба Я не тут, Я, котра удостоїлася бути твоєю Матір’ю?» Ти знаєш як розв’язувати плутанину у наших серцях та вузли нашого часу. Ми покладаємо нашу довіру в Тобі. Ми впевнені, що Ти, особливо в хвилині випробування, не знехтуєш нашими благаннями і прийдеш нам на допомогу.
Саме так Ти вчинила в Кані Галілейській, коли прискорила годину втручання Ісуса і впровадила його перший знак у світі. Коли свято перетворилося на смуток, Ти сказала йому: «Не мають вина» (Йн 2, 3). Повтори це ще раз Богу, о Мати, бо сьогодні у нас вичерпалося вино надії, зникла радість, розчинилося братерство. Ми втратили людяність, ми зруйнували мир. Ми стали здатними на будь-яке насильство і знищення. Нам терміново потрібне Твоє материнське втручання.
Тому прийми, о Мати, це наше благання.
Ти, зірко моря, не допусти, щоб ми потонули в бурі війни.
Ти, Ковчегу Нового Завіту, надихай плани та шляхи примирення.
Ти, «небесна земле», поверни у світ Божу злагоду.
Погаси ненависть, вгамуй помсту, навчи нас прощати.
Визволи нас від війни, вбережи світ від ядерної загрози.
Царице Розарію, пробуди в нас потребу молитися і любити.
Царице людського роду, вкажи народам шлях братерства.
Царице миру, виклопотай мир для усього світу.
Твій плач, о Мати, нехай зворушить наші зачерствілі серця. Нехай сльози, які Ти пролила за нас, зроблять квітучою долину, яку висушила наша ненависть. І поки не стихає гуркіт зброї, нехай Твоя молитва налаштує нас до миру. Нехай Твої материнські руки голублять тих, хто страждає і втікає під гнітом бомб. Твої материнські обійми нехай втішають тих, хто змушений покинути власні домівки та свою країну. Нехай Твоє Скорботне Серце мотивує нас до співчуття і спонукає нас відчинити двері та подбати про поранене й відкинуте людство.
Пресвята Богородице, коли Ти стояла під хрестом, Ісус, побачивши учня поруч із Тобою, сказав Тобі: «Ось Син Твій» (Йн 19, 26), таким чином довіривши Тобі кожного з нас. Потім до учня, до кожного з нас, Він сказав: «Ось мати твоя» (Йн 19, 27). Мамо, ми прагнемо зараз прийняти Тебе у нашому житті та нашій історії. У цю годину з Тобою під хрестом перебуває виснажене і збентежене людство. І йому потрібно довіритися Тобі, щоб через Тебе присвятити себе Христу. Український народ та російський народ, які вшановують Тебе з любов’ю, прибігають до Тебе, а серце Твоє б’ється за них і за всі народи, підкошені війною, голодом, несправедливістю і нещастям.
Тому ми, о Мати Божа і наша, урочисто ввіряємо і присвячуємо Твоєму Непорочному Серцю себе, Церкву і все людство, а особливо Росію та Україну. Прийми цей наш акт, який ми здійснюємо з довірою і любов’ю, вчини так, щоб закінчилася війна, наповни світ миром. Твоє «так», що вийшло з Твого Серця, відкрило двері історії для Князя миру; ми віримо, що знову через Твоє серце прийде мир. Тому ми присвячуємо Тобі майбутнє всієї людської родини, потреби та очікування народів, тривоги та надії світу.
Нехай через Тебе проливається на Землю Боже Милосердя і повертається лагідний ритм миру, щоб відмірювати наші дні. Жінко, що сказала «так», на яку зійшов Святий Дух, поверни нам Божу гармонію. Втамуй спрагу наших засохлих сердець, Ти, яка є «живим джерелом надії». Ти сплела людську натуру Ісусу, вчини нас ремісниками єдності. Ти ходила нашими шляхами, веди нас стежками миру. Амінь.
Джерело: РКЦ
