Щоліта вже майже 20 років Карітас України проводить благодійну акцію «Шкільний портфелик».

Її мета — допомогти дітям із кризових родин підготуватися до школи, зібрати найнеобхідніше шкільне приладдя і дати їм трошки свята й підтримки у наш непростий час. Портфелі, зошити, пенали, кольорові олівці, ручки, маркери, ножиці, лінійки, набори для малювання, кольоровий папір та багато іншого — все це, вкрай необхідне для навчання, часто не так легко придбати родинам, які опинились у скруті. На жаль, наш непростий час показує, що кількість потребуючих тільки зростає.

«Я багатодітна мама, виховуємо трьох синочків і донечку, усі вони школярі. А щоб зібрати до школи одну дитину, нині треба щонайменше 5 тисяч гривень. Отож нам із чоловіком це вартувало би близько 20 тисяч гривень, — розповідає Богдана, мати школярів із Тернополя. — Без допомоги небайдужих людей ми б не впоралися, тому просто чудово, що є Карітас і його акція».

Ціле літо працівники й волонтери осередків Карітасу разом із благодійниками — бізнес-структурами та небайдужими приватними особами — напружено працювали, аби зробити приємні подарунки своїм підопічним. І ось можемо сказати: цього року акція була без сумніву неймовірно успішною, охопивши Україну від Нововолинська до Маріуполя, від Києва до Одеси. Спільними зусиллями вдалося забезпечити портфелями та необхідним шкільним приладдям понад 2 000 дітей.

Навіть більше: цьогоріч «портфелики» отримали не лише діти з міст, де традиційно працює Карітас, а й з інших населених пунктів, де також є потребуючі. Так, співробітники Карітасу-Київ допомагали не лише киянам: необхідні канцтовари отримали від них 80 учнів із багатодітних та малозабезпечених сімей у Черкасах, 35 — у Радомишлі Житомирської області, а також 20 дітей із сіл Фастівського району, де не так часто, як у великих містах, з’являються благодійники, але допомога дуже потрібна. Всього за підтримки благодійників Карітасу-Київ вдалося зібрати понад 500 «портфеликів», 300 з яких отримали кияни — діти з родин вимушених переселенців, багатодітних, захисників України.

120 дітей із родин, що опинились у складних життєвих обставинах, та вимушено-переселених осіб, що проживають у м. Хмельницькому та в Хмельницькій області, отримали необхідне для навчання за сприяння Карітасу-Хмельницький. Аби розширити масштаби акції, окрім традиційних форм збору коштів та шкільного приладдя використовувалися й інші. Традиційний партнер організації, мережа магазинів «Офіс Центр», два місяці проводила  акцію «Принеси до магазину старий рюкзак та отримай 20% знижки на новий», а всі отримані ранці були передані в Карітас. Збір наплічників та ранців, використаних, але в гарному стані, проводився не лише у Хмельницькому, а й у інших містах, зокрема в Маріуполі: адже для багатьох родин навіть така допомога є дуже суттєвою.

Понад 200 дітей з Одеси отримали шкільні набори. Тут також постаралися залучити якомога більше благодійників. «Цього року ми звернулися до багатьох компаній, які працюють в Одесі, з пропозицією долучитися до акції. І багато хто відгукнувся, — розповідає співробітниця Карітасу-Одеса Кіра Менакер. — Вони влаштували збір коштів і приладдя серед своїх співробітників; деякі проводили внутрішні благодійні ярмарки й потім передавали нам гроші, або самі закуповували на них канцтовари. Ми щиро радіємо, що наша акція з кожним роком набуває дедалі більшої популярності й ми маємо змогу допомогти більшій кількості діток».

Акція «Шкільний портфелик» від Карітасу вже стала доброю традицією у Тернополі, де підготуватися до нового шкільного року допомогли 250 школярам. «Ми опікуємося дітьми і з Тернополя, і з області, адже потребуючі є всюди і чимало батьків до нас звертаються, просячи про допомогу», — розповідає директор організації о. Андрій Марчук.

Зібрати «портфелик» не так і просто. Діти, їхні вимоги, потреби — всі різні. Учні різного віку потребують різного приладдя; зібрати «першачка» — значно дорожче. Тому співробітники Карітасу творчо підходили до роздачі шкільних наборів і вибирали тих, хто найбільше потребує. «Насправді вибирати нелегко, — розповідає згадана Кіра Менакер. — Особливо якщо у тебе 650 заявок і ти не розумієш, кому найпотрібніше, а хто може почекати. Але ми порахували, що коли дитина йде до першого класу, їй потрібно купувати все — від і до. Старшим — простіше, рюкзак чи інше приладдя може залишитися з попереднього року; відповідно, і витрати менші». А в Карітасі Івано-Франківська проблему вирішили інакше: зі 152 школярів  соціально уразливих категорій, які отримали допомогу, 100 одержали  сертифікат на суму 600 гривень. Решта (переважно першокласники) — портфелики, укомлектовані всім необхідним.

Прийшло свято і до дітей, які живуть на сході України, адже, незважаючи на близькість до зони бойових дій, вони залишаються дітьми, які вірять у добрих чарівників, чекають на свято і подарунки. І співробітники місцевих Карітасів зробили все, аби стати саме такими чарівниками, створити атмосферу свята для дітей та підлітків, дати їм відчути підтримку небайдужих. Кошти збирались у спеціальні скриньки, встановлені, зокрема, на шкільних базарах, у кав’ярнях, квіткових магазинах, та з залученням місцевих спонсорів. Так понад 100 дітей із Краматорська, Слов’янська, Маріуполя змогли отримати портфелики, а також побувати на святах, організованих Карітасом.

54 шкільні набори та 50 портфеликів отримали юні підопічні Карітасу-Запоріжжя; 22 дітей із Дрогобича та навколишніх сіл отримали нові рюкзаки, а 13 — шкільне приладдя та канцелярію; Карітас-Волинь підготував портфелики для 41 дитини з родин вимушених переселенців; 51 дитина отримала готові до школи рюкзачки завдяки Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ. В частині осередків Карітасу акція ще триває, оскільки досі надходять пожертви, а потреба в допомозі завжди більша за можливості.
Карітас України висловлює глибоку подяку всім небайдужим людям, які підтримали нашу ініціативу, своїми внесками допомогли дітям зробити день Першого дзвоника справжнім святом, а також бізнес-структурам: це Банк Кредит Дніпро, SoftServe, LeBoutique, Укрпошта, METRO Cash & Carry Ukraine, Фармацевтична фірма «Дарниця», Видавництво Івана Малковича “Абабагаламага” / Ababahalamaha Publishers, Київенерго, Мережа АЗС UPG, REHAU Ukraine — віконні системи, Derby, без чиєї активної участі акція не була б такою успішною.

Одарка Бордун

Львівська архидієцезія РКЦ запросила молодь на її 16‑й з черги День, тобто фактично триденний з’їзд. Він відбувся 8‑10 вересня 2017 р. на території Вищої духовної семінарії у Брюховичах.

У зустрічі взяли участь дівчата й хлопці з різних парафій Львівської архидєцезії, яка охоплює Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську та Чернівецьку області, а також гості з інших областей України і з‑за кордону.

Цьогорічний День молоді прекрасно вписався у Великий ювілей 100‑річчя Фатімських об’явлень. Отож темою зустрічі організатори обрали слова Богородиці, записані в Євангелії святого Луки: «Велике бо вчинив мені Всемогутній» (Лк 1, 49).

Окрім молодих людей та священиків-пастирів, у зустрічі взяли участь також сестри-черниці. Розпочалося все увечері 8 вересня, у свято Різдва Богородиці. На добрий початок молитовного зібрання учасники Дня молоді спільно заспівали Гімн до Святого Духа, прикликаючи Його прийти. Зі вступним словом до молоді звернувся координатор заходу о. Олександр Бішко.

Святу Месу, яку того самого вечора відслужили в каплиці, очолив єпископ-емерит Мар’ян Бучек, а проповідь виголосив о. Олександр Кусий —директор душпастирства ЗМІ Львівської архидієцезії.

В суботу 9 вересня учасники молодіжної зустрічі виїхали до Львова, де долучилися до молитовної процесії на честь покровителя Львівської архидієцезії — блаженного Якова Стрепи. Ця процесія уже стала традиційною для архидієцезії та самого міста Лева. Нею вірні врочисто дякують за дар беатифікації Якова Стрепи. Процесія пройшла від храму св. Антонія Падуанського до Митрополичої базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії.

Об 11.00 у кафедральному соборі Львова розпочалася Свята Меса, яку відслужили архиєпископ Мечислав Мокшицький та єпископ-емерит Стефан Реґмунт із польської Зеленогурсько-Гожовської дієцезії.

У другій половині дня з’їзд молоді продовжив роботу в Брюховичах Коронкою до Божого Милосердя, а потім вислухали конференцію. Завершенням суботніх заходів став концерт гурту «Rubato_Orchestra» (охочі можуть переглянути повний двогодинний запис, зроблений Телебаченням Віковічного Слова).

Центром третього, недільного дня молодіжної зустрічі стала Свята Меса, яку очолив митрополит Львівський архиєпископ Мечислав Мокшицький.

— Хочемо дякувати сьогодні за все наше життя, за те, що ми є Божими дітьми, за тих, хто нас виховав, за наших батьків, бабусь і дідусів, за вихователів. За те, що ми могли тут зустрітися з нашим Господом Ісусом Христом і з нашими друзями, — звернувся до молоді на початок Євхаристії митрополит Мечислав.

А в гомілії він сказав до молоді так: «Моє серце радіє, бо коли дивлюся на вас, то невпинно хочу повторювати слова, вибрані гаслом цьогорічної зустрічі: “Велике вчинив мені Всемогутній”. Ці слова народилися під час зустрічі двох жінок у далекому Айн Каремі й були результатом Божого благословення і Його благодаті».

«Ви приїхали з різних куточків нашої архидієцезії. Кожного дня ви живете віддаленні один від одного іноді на сотні кілометрів, але вас єднає дружба, знайомство і одна віра. А тут, у Брюховичах, вас єднає спільна молитва прославлення, слухання Слова Божого, танці, співи і єдність столу не лише євхаристійного, але і щоденного підкріплення, нашого насущного хліба».

На завершення Євхаристії організатор Дня молоді о. Олександр Бішко подякував молоді за участь у цьому зібранні, за спільну молитву та єднання біля Господа. А також подякував митрополиту Мечиславу за особливу турботу про молодь, котра, як було зазначено у проповіді, «є майбутнім нашої Церкви». Слова подяки були адресовані також єпископу-емериту Мар’яну Бучеку, який розпочав ці XVI Дні молоді, всім настоятелям, монахиням, організаторам і тим, хто долучився до підготовки зустрічі.

Цього року в святкуваннях XVI Дня молоді взяли участь близько 400 осіб зі Львівської архидієцезії.

Фото: Сергій Якубовський

Папу Франциска зіграє 70-річний Джонатан Прайс. Уже зараз критики називають такий вибір цікавим, адже остання яскрава роль Прайса, яка запам’яталася глядачам, – це лідер релігійного руху «Горобці» в серіалі «Гра Престолів», побожний і благочестивий чоловік, який захищає бідних і слабких. Імовірно, саме ця роль дозволила компанії «Netflix» розгледіти в ньому кандидатуру на роль Папи Франциска, для якого піклування про бідних і стражденних стало ключовою рисою понтифікату.

Роль Папи Бенедикта XVI дісталася оскароносному Ентоні Гопкінсу.

Режисером фільму стане бразилець Фернанду Мейрелліш, знаний не тільки за художніми, а й за документальними проектами, роботою на телебаченні і в рекламній індустрії. Він був також креативним директором церемонії відкриття Олімпіади 2016 року в Ріо.

За сценарій відповідає Ентоні Маккарті, номінований на Оскар за адаптований сценарій фільму «Всесвіт Стівена Гокінга», за який отримав також нагороду Британської академії.

Джерело: kmc.media

“Вкорінені у Христа” – це девіз VII Салетинської Зустрічі Молоді на Україні. Така зустріч відбувається щорічно у Санктуарії Матері Божої Салетинської в Лановичах у Львівський Архідієцезії. У цьому році молодь, яка приїхала в Лановичі з’єднувалася духовно з молодими зібраними в Мадриді зі Святішим Отцем Бенедиктом XVI на Всесвітніх Днях Молоді. У зустрічі взяла участь молодь з салетинських парафії на Україні (Лановичі, Буськ, Нікополь і Запоріжжя) а також молодь зі Львова, Червонограду, Кам’янки Бузької, Турки, Самбора, Сусадович, Кресович, Міжиньця та інших.

У четвер, в день початки Зустрічі на св.. Месі ми роздумували тему молитви яка “укорінює” нас в Христа. Увечері ми оглянули фільм “Кароль. Людина, який став Папою Римським”. На закінчення дня була молитва св.. розарії. П’ятниця, то можна так сказати “день зосередженості”. Вранці ми співали утреню, по ній конференція на тему Євхаристії, виголошена через о. Миколу Лесківа з Червонограду і зустрічі “в траві” тобто роздуми на тем, що торкнулися в конференції в малих групах. Центральним пунктом дня була Євхаристія, виконувана опівдні саме під головуванням о. Єпископа Леона Малого з Львова, який скерував до зібраної молоді слово. Після полудня семінарист Михайло Трач MS і постулант Ян Строгуш разом з молоддю з Ланович представили прекрасну сценку, що зображає одкровення і Послання з Ля Салет. Молоді актори показали, чудовий задум як свідки з’явлення  мали передати історію одкровення. Була також нагода б в групах поділитися змістом оглянутого спектаклю. Увечері, разом з прихожанами з Łanowic ми пройшли через село відправляючи 2-годинну Хрестову Дорогу, закінченою в костелі обожнюванням Хреста, що тривало до пізніх нічних годин. Тихе обожнювання переплітав спів самбірсько – буської музичної групи і читані тексти Євангелія.

Суботу розпочала утреня і конференція сестри Кароліни із Згромадження Сестер Служебнічок. Темою було християнське свідчення. У групах ми розмовляли про те, хто в нашому житті виявився свідком, який потягнув мене до слідування за Христом дорогою віри. Опівдні ми зустрілися з Христом на Євхаристії а після обіду і Коронці до Божого Милосердя розпочався час радості і забави пов’язаний з наукою інтеграційних танців. Увечері ми приймали гостей семінаристів з Львівського Семінару, які концертували запрошуючи всіх до спільного співу. Після вечері ми прославляли Марію з Ля Салет спеціальним богослужінням і процесією з фігурою Божої Матері, по якої греко-католицький священик з Берегів разом зі своєю молоддю провів молитву Акафіст до шани Богородиці. Останнім пунктом дня було обожнювання Пресвятих Таїнств, під час якої кожен міг підійти до монстранції і тримаючи на ній руки сказати Ісусові те все що “лежить” на серці. Кожен по такій молитві отримав також індивідуальне благословення Пресвятими Дарами. Те виняткове обожнювання, що перепліталося співом, закінчилося по 3:00 год. уночі. Неділя це закінчення зустрічі. На св.. Месі ми дякували Ісусові і Його Матері, за те що нас знову зібрали при собі. Ми чекатимемо наступної зустрічі через рік. Але раніше ми зустрінемося в меншому гроні організаційної групи зустрічі, яка зав’язалась в цьому році. Перша зустріч вже у вересні в Буську.

Джерело:  ЗУСТРІЧ МОЛОДІ В ЛАНОВИЧАХ

В понеділок, 21 серпня 20017 року у Лановичах (Львівська архідієцезія) розпочалась XIII Зустріч Молоді. Цього року основна ідея зустрічі мала назву: «Матінко, веди мене».

Перший день розпочався з реєстрації учасників, котрі приїхали з Самбора, Сусідович, Пнікута, Буська, Браїлова, Кривого Рогу, Нікополя, Запоріжжя та Ужгороду. Найчисельнішу групу становила місцева молодь з парафії в Лановичах. Головними організаторами в цьому році є євангелізатори з Красилова із Школи Християнського Життя та Євангелізації, котрі діляться з молоддю своїм досвідом віри та стосунків з Богом.

Головною подією першого дня стала Євхаристія, відслужена в Санктуарії Матері Божої Салетинської, в якій взяли участь парафіяни та молодь. Очолив її о. Ян Стахура MS, керівник Східноєвропейського Округу Згромадження Місіонерів Салетинів, в той час як проповідь виголосив о. Збігнєв Бескур MS, настоятель парафії в Нікополі. Наступним пунктом програми було Послання з Ля Салет, яке представив о. Іван Строгуш MS за участі молоді. На завершення хлопці та дівчата мали можливість записати окремі слова, що особливо запали їм в душу протягом цього дня, у щоденнички, які вони отримали при реєстрації, і які залишаться їм на пам’ять про ці дні.

Джерело: busk.saletyni.org