Події

Послання Папи Франциска на ХХХ Світовий День Молоді 2015 року

29 Березня, 2015

«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт, 5, 8)

Дорога молоде,

Продовжуємо нашу духовну мандрівку до Кракова, де в липні 2016 року відбудеться чергова міжнародна зустріч Світового Дня Молоді. Провідником у нашій дорозі ми обрали євангельські блаженства. В минулому році ми роздумували над блаженством вбогих духом, в ширшому контексті Нагірної проповіді. Разом ми відкрили революційне значення блаженств, а також однозначний заклик Ісуса, до сміливої пригоди пошуку щастя. У цьому році будемо роздумувати над шостим блаженством: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт 5, 8).

1. Прагнення щастя

Слово блаженні, тобто щасливі, з’являється дев’ять разів у цій першій великій проповіді Ісуса. (Мт 5, 1-12). Звучить воно як приспів, який пригадує нам про Господній заклик, щоб разом із ним долати цей шлях, який, попри усі перешкоди, є дорогою до справжнього щастя.

Так, дорога молоде, прагнення щастя є притаманне всім людям усіх часів та всіх вікових груп. Бог вклав у серце кожного чоловіка та кожної жінки невгамовне прагнення щастя та повноти життя. Чи Ви не відчуваєте, що ваші серця є неспокійними і завжди шукають добра, яке б могло вгамувати їх прагнення нескінченності?

Перші розділи Книги Буття показують нам чудове благословення, до якого ми є покликані, і котрого зміст є у повній єдності з Богом, з іншими, з природою, і з самими собою. Вільний доступ до Бога, можливість бачити Його та приятелювати з Ним, були Божим планом щодо нас від самого початку і спричиняли те, що Боже світло проникало правдою та відкритістю усі людські стосунки. В цій первісній чистоті не було «масок», підступу, причин, щоб ховатись одні перед одними. Все було прозорим та зрозумілим.

Коли Єва з Адамом піддаються спокусі та розривають довірливу єдність з Богом, тоді в людську історію входить гріх (пор. Бут. 3). Як наслідок, відразу можна помітити його вплив також на стосунки між ними, з природою. А ці стосунки є драматичними! Первісну чистоту було осквернено. Від того часу вже неможливим є безпосередній доступ до Божої присутності. З’являється схильність до скритості, чоловік та жінка змушені ховати свою наготу. Позбавлені світла, яке походить від споглядання Господа, бачать навколишній світ у спотвореному вигляді, короткозоро. Внутрішній «компас», який керував ними у пошуках щастя, втрачає свою точку прив’язки, а прагнення влади, володіння і бажання приємності будь-якою ціною, ведуть їх до прірви суму та страждання.

У псалмах знаходимо крик душі, який людство скеровує до Бога: “Хто нам покаже блага? Яви нам, Господи, світло лиця твого! ” (Пс 4,7). Отець, у своїй безконечній доброті відповідає на це благання, посилаючи свого Сина. В Ісусі Бог бере людське обличчя. Через своє втілення, життя, смерть та воскресіння Він спасає нас від гріха та відкриває нові перспективи, які до цього часу важко було уявити.

Дорога молоде, в Христі є сповнення ваших мрій про добро та щастя. Лише Він може сповнити ваші очікування, так часто зраджені брехливими обіцянками світу. Як сказав Св. Іван Павло ІІ: «Це Він є красою, яка вас приваблює. Це Він провокує у Вас прагнення рішучих рішень, які не дозволяють йти на компроміси. Це Він наказує вам скидати маски, які роблять ваше життя неправдивим. Це Він вміє прочитати у ваших серцях найбільш правдиві рішення, які інші хотіли б заглушити. Це Ісус викликає у вас бажання зробити зі свого життя щось значне та велике» (Молитовне чування в Тор Вергата, 19 серпня 2000 року).

2. Блаженні чисті серцем…

Спробуймо тепер краще зрозуміти, як це блаженство реалізовується через чистоту серця. Спершу маємо зрозуміти біблійне розуміння слова серце. Для єврейської культури серце є центром емоцій, думок та прагнень людської особи. Якщо Біблія нас навчає, що Бог не дивиться на те, що видиме для очей, а на серце (пор 1 Сам 16,7), то можемо також сказати, що, виходячи з нашого серця, можемо побачити Бога. Так відбувається тому, що серце містить у собі сутність цілого людського буття, як також єдність душі та тіла, через вміння любити та бути любленим.

З іншого боку, коли йдеться про поняття «чисте», то св. Євангелист Матей вживає грецьке слово «katharos», яке переважно означає: чистий, ясний, вільний від забруднюючих речовин. В Євангелії ми бачимо Ісуса, який руйнує певну концепцію ритуальної чистоти, пов’язаної із зовнішністю, яка забороняє будь-які контакти з речами чи особами (в тому числі прокаженими та чужинцями), яких вважалось нечистими. Фарисеям, котрі, як і чимало тогочасних євреїв, не споживали їжі, попередньо не провівши обмивання, і дотримувались численних традицій, пов’язаних з обмиванням речей, Ісус говорить категорично: «Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те оскверняє людину. З нутра-бо, з серця людини, виходять недобрі помисли, розпуста, злодійство, вбивство, перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя». (Мк, 7,15.21-22).

У такому разі, в чому полягає щастя, яке випливає з чистого серця? Виходячи з переліченого Ісусом зла, яке робить людину нечистою, бачимо, що це питання передовсім стосується наших відносин. Кожен з нас повинен навчитись розпізнавати, що може «забруднити» його серце, мусить сформувати у собі правильне та вразливе сумління, спроможне визначити «що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале» (Рим 12,2). Оскільки необхідна є здорова турбота про захист довкілля, про чисте повітря, воду, рослинність та тварин, то тим більше мусимо пильнувати чистоту того, що є найціннішим: наших сердець та наших стосунків. Ця «людська екологія» допоможе нам дихати чистим повітрям, яке походить із гарних речей, зі справжньої любові, зі святості.

Одного разу я вас питав: «Де є твій скарб, де спочиває твоє серце?» (пор. Інтерв’ю для молодих бельгійців, 31 березня 2014). Справді, наші серця можуть тягнутись до справжніх чи фальшивих скарбів, можуть знайти справжній відпочинок, або заснути, ставши лінивими і нечутливими. Найбільш цінним добром, яке можемо мати у житті, є наші стосунки з Богом. Чи ви в цьому переконані? Чи усвідомлюєте ту неоціненну вартість, яку маєте в Божих очах? Чи знаєте, що Він любить та приймає вас без жодних умов такими, якими ви є? Коли таке розуміння зникає, людська істота стає незрозумілою загадкою, оскільки саме усвідомлення, що Бог нас любить безумовно, надає сенсу нашому життю. Пам’ятаєте ромову Ісуса з багатим юнаком (пор. Мк 10, 17-22)? Євангелист Марко підкреслює, що Господь подивився на нього з любов’ю (пор. в.21), а пізніше запросив піти за Ним, щоб знайти справжній скарб. Дорога молоде, бажаю Вам, щоб цей погляд Христа, повний любові, супроводжував вас ціле життя.

Період молодості є часом, коли розвивається велике багатство емоцій у ваших серцях, глибоке прагнення правдивої любові, гарної і чудової. Яка потуга міститься у цій можливості любити та бути любленим! Не дозволяйте, щоб таку цінну властивість було принижено, знищено чи зіпсовано. Таке трапляється, коли у наші стосунки закрадається використання ближнього для власної егоїстичної мети, іноді просто як інструменту отримання приємності. Внаслідок цього негативного досвіду серце стає зраненим та сумним. Прошу вас: не бійтесь справжньої любові, тієї, якої нас вчить Ісус, а святий Павло описує так: «Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.  Любов ніколи не переминає». (1 Кор 13, 4-8).

Заохочуючи вас наново відкривати красу людського покликання до любові, закликаю також до бунту супроти загальної тенденції примітивізації любові, особливо коли намагаються її обмежити лише до сексуального аспекту, позбавляючи базових рис краси, єдності, вірності та відповідальності. Дорога молоде, «в культурі тимчасовості, відносності, чимало-хто говорить, що потрібно «радіти» миттю, що не потрібно брати відповідальність на все життя, приймати остаточні рішення «назавжди», оскільки не відомо, що принесе майбутнє. Я, зі свого боку, прошу вас бути революційними, йти проти течії; так, прошу, щоб під цим оглядом ви бунтувались супроти отієї культури тимчасовості, котра насправді думає, що ви не здатні до відповідальності, що ви не спроможні по-справжньому любити. Я довіряю вам, молодим, і молюсь за вас. Майте сміливість «йти проти течії». Відважтесь також бути щасливими. (Зустріч з волонтерами на СДМ в Ріо, 28 липня 2013).

Ви, молоді люди, є хоробрими відкривачами! Якщо вирушите до відкриття багатої науки Церкви в цій галузі, то відкриєте, що християнство не є переліком заборон, котрі пригнічують наше бажання щастя, але воно є планом життя, спроможним захопити наші серця!

3. …бо вони Бога побачать

У серці кожного чоловіка та кожної жінки невпинно лунає Господній заклик: «Обличчя моє шукайте!» (пор Пс 27,8). Водночас постійно мусимо протистояти нашій нещасній грішній натурі. Можемо про це прочитати, наприклад, у Книзі Псалмів: «Хто на гору Господню зійде і хто буде стояти на його святому місці? Той, чиї безвинні руки й чисте серце» (Пс 24, 3-4). Однак, це не повинно нас лякати чи знеохочувати: в Біблії та історії кожного з нас бачимо, що це Бог завжди робить перший крок. Це Він нас очищує так, щоб ми могли бути допущені до Його присутності.

Пророк Ісая, коли Господь його покликав, щоб він промовляв від Його імені, був наляканий і сказав: «Горе мені! Пропав я! Бо я людина з нечистими устами» (Іс 6,5). Однак Господь очистив його, пославши ангела, який торкнувся його уст та промовив: «взято від тебе твою беззаконність, і зник гріх твій» (в. 7). У Новому Завіті, коли над Генезаретським озером Ісус покликав своїх перших учнів та здійснив чудо ловитви риби, Симон Петро впав Йому до ніг та сказав: «Іди від мене, Господи, бо я грішна людина» (Лк 5,8). Відповіді не довелось довго чекати: «Не бійся! Від нині людей будеш ловити» (в. 10). А коли один з Ісусових учнів попросив: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас», то Вчитель відповів: «Хто мене бачив, той бачив Отця» (Ів 14, 8-9).

Господнє запрошення до зустрічі з Ним є скероване до кожного з вас, незалежно від місця та ситуації, в якій перебуваєте. Достатньо лише «відновити особисту зустріч з Ісусом Христом, або, принаймні, дозволити Йому знайти себе, намагатися робити це щодня і наполегливо. Немає жодних підстав вважати, що когось це не стосується» (Evangelii gaudium, 3). Усі ми є грішниками, які потребують, щоб Господь нас очистив. Проте, достатньо лише зробити малий крок до Ісуса, щоб зрозуміти, що Він завжди чекає на нас з відкритими обіймами, особливо у Таїнстві покаяння, яке є особливою нагодою зустрічі з Божим милосердям та очищує і відновлює наші серця.

Так, дорога молоде, Господь хоче з нами зустрітись, бути «видимим» у нас. Можете мене запитати: «Як?». Також свята Тереза Авільська, народжена в Іспанії рівно 500 років тому, вже малою дівчинкою сказала батькам: «Хочу бачити Бога». Пізніше вона відкрила дорогу молитви, як внутрішню приязнь «з Тим, про кого знаємо, що нас любить» (Книга життя, 8,5). Тому питаю вас: ви молитесь? Чи знаєте, що можете розмовляти з Ісусом, з Отцем, зі Святим Духом, так як розмовляєте з другом? При цьому, не яким-небудь другом, а найкращим і найбільш вартим довіри другом! Переконаєтесь, що робите це з легкістю. Відкриєте те, що один селянин з Арсу сказав святому Івану Віаннею, тамтешньому святому парохові: молячись перед кивотом «вдивляюсь в Нього, а Він вдивляється в мене» (Катехизм Католицької Церкви, 2715).

Черговий раз закликаю вас до зустрічі з Господом через часте читання Святого Письма. Якщо не маєте ще такої звички, то почніть з Євангелії. Щоденно читайте один уривок. Дозвольте, щоб Боже Слово промовляло до Ваших сердець, освітлювало ваші кроки (пор Пс 119, 105). Переконайтесь, що Бога можна також «побачити» в обличчі братів, особливо тих найбільш забутих: бідних, голодних, спраглих, мігрантів, хворих, в’язнів (пор. Мт 25, 31-46). Чи ви це коли-небудь відчули? Дорога молоде, щоб пройнятись логікою Божого Царства, ми повинні визнати себе вбогими посеред вбогих. Чисте серце повинно також бути серцем відкритим, яке може себе применшити і ділитись своїм життям з тими, хто найбільш потребує.

Зустріч з Богом в молитві, в читанні Біблії, а також в братньому житті, допоможе вам краще пізнати Бога та себе самих. Так, як це трапилось у випадку учнів з Емаусу (Лк 24, 13-35), голос Ісуса спричинить те, що ваші серця запалають та ваші очі відкриються, щоб побачити Його присутність у вашій історії, відкриваючи таким чином план любові, який Він має для вашого життя.

Деякі з вас чують, або почують Боже покликання до подружнього життя, до створення сім’ї. Сьогодні чимало людей думають, що це покликання стало «немодним», але це неправда! Саме тому ціла спільнота Церкви переживає особливий час роздумів про покликання та місії сім’ї в Церкві та сучасному світі. Заохочую також роздумувати над покликанням до монашого та священичого життя. Як це прекрасно, коли бачимо молодих людей, які приймають покликання, щоб віддати себе повністю Христові та на служіння Його Церкві! З чистим серцем запитайте себе, про що вас просить Бог, і не лякайтесь цього! Від моменту, коли скажете «так» на Божий заклик, станете новим зерном надії у Церкві та суспільстві. Не забувайте: Божа воля є нашим щастям!

4. Дорогою до Кракова

«Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать» (Мт, 5, 8). Дорога молоде, як бачите, це блаженство цілком безпосередньо торкається вашого життя і є гарантією вашого щастя. Тому ще раз повторюю: майте відвагу бути щасливими!

Цьогорічний Світовий День Молоді веде до останнього етапу шляху підготовки до найближчої світової зустрічі з молоддю в Кракові 2016 року. Саме тридцять років тому святий Іван Павло ІІ започаткував у Церкві Світові Дні Молоді. Ця молодіжна проща різними континентами під проводом Петрового наступника справді була пророчою ініціативою. Спільно складаємо подяку Господеві за цінні плоди, які вона принесла в житті багатьох молодих людей в цілому світі! Як багато важливих відкриттів – особливо Христа –  Дороги, Правди та Життя, а також Церкви, як великої та гостинної родини! Скільки ж на цих зібраннях започаткувалось життєвих змін, як багато покликань народилось! Хай святий Папа, опікун Світового Дня Молоді, заступається за нашу прощу до його Кракова. А материнський погляд Марії, Сповненої Благодаті, Краси і Чистоти, хай супроводжує нас у цій дорозі.

Ватикан, 31 січня 2015

Спогад св. Івана Боско

ФРАНЦИСК

Джерело: Дивен Світ