Ґері Купера недаремно зараховують до найвідоміших американських кіноакторів. Його довга кар’єра тривала 35 років. Тричі був нагороджений премією «Оскар». Американський інститут кіномистецтва поміситив Купера на 11 місце в списку найкращих акторів американського кіно всіх сторіч. У свій час його навернення до католицької віри викликало велику сенсацію в голлівудському середовищі, але тепер мало хто про це знає…
с. Лідія Короткова, СНДМ
Легенда кіно Ґері або Ґаррі Купер (Gary Cooper, повне ім’я Frank James Cooper) народився в англійській родині 7 травня 1901 року на ранчо поблизу міста Хелена, штат Монтана, США, в родині багатого землевласника, що служив у Верховному суді штату. Його мати бажала, щоб сини отримали англійську освіту, тому відправила їх до Великобританії, але, коли почалась Перша світова війна, мати поспішно привезла їх назад до США.
У віці 25 років почав зніматися у вестернах, оскільки чудово тримався в сідлі, а цю здатність високо цінували режисери того часу. Крім того, Ґері володів ефектною зовнішністю, яка прекрасно підходила для виконання ролей шерифів, ковбоїв, простих сильних хлопців, які в будь-яку хвилину були готові прийти на допомогу людям, що потрапили в біду. Його манеру триматись і говорити копіювали тисячі хлопчиків. Купер встиг попрацювати в німому кіно, а з приходом звуку не втратив популярності, ставши однією з головних кінозірок Голлівуду.
До тридцяти років у Ґері Купера сформувалося певне амплуа героя-коханця й серцеїда і він не був обділений увагою найкрасивіших і знаменитих жінок США, що викликало безліч пліток. Його дружиною стала кіноактриса Вероніка «Роккі» Белф, донька президента Нью-Йоркської біржі. Незабаром у них народилась єдина дочка Марія. В Голлівуді Купер прославився ще й тим, що ніколи не приймав пропозиції режисерів про участь у тому чи іншому фільмі, поки досконало не ознайомиться зі сценарієм. Він був цілісною і чесною людиною, настільки, що ніколи не грав ролі пройдисвіта чи злочинця, бо це суперечило його принципам та характерові.
Ґері Купер є володарем трьох премій “Оскар”, дві за краще виконання чоловічої ролі, а третя статуетка була присуджена Куперу незадовго до його смерті, у 1961 році, “За значний внесок в американський кінематограф”. Сам Ґері Купер не зміг бути присутнім на церемонії вручення задля хвороби, і “Оскар” отримав його найближчий друг, кіноактор Джеймс Стюарт.
Коли Купер був на вершині успіхів, вістка про його навернення до католицької віри викликала велику сенсацію в тодішньому голлівудському середовищі. Однак, для тих, хто його знав зблизька, це не було жодним сюрпризом. Віддавна він був близьким другом Бінґа Кросбі та Айрін Данн, двох акторів-католиків, членів християнського руху «Хрістоферс», назва якого походить від грецького слова christophoros, що означає “носій Христа”, які, серед іншого, ставили перед собою мету впроваджувати християнський дух у середовище Голлівуду.
До речі, Бінг Кросбі – американський співак і кіноактор був одним із найпопулярніших співаків 20 століття з понад півмільярдом проданих платівок. Найбільшим успіхом у його пісенній кар’єрі є запис пісні «Біле Різдво» (White Christmas). Відома кіноактиса Айрін Мері Данн була п’ять разів номінована на отримання премії «Оскар», активно займалась добродійною діяльністю.
Ґері Купер завжди цікавився релігійними проблемами, його дружина й донька належали до католицької Церкви та допомогли йому здійснити цей важливий крок. Разом з ними він почав регулярно брати участь у Святій Месі. Велике враження справляли на нього проповіді священика Ґарольда Форда, який згодом став його особистим другом і духовним наставником.
1953 року на окремій аудієнції його прийняв у Ватикані Папа Пій ХІІ. Ця зустріч стала вирішальною в історії його навернення до католицтва. А через декілька років, 1959 року – в рік його навернення й хрищення – Папа Пій ХІІ прийняв його вдруге, цим разом з дружиною та донькою. Ґері Купер признався, що він довго роздумував перед тим, як прийняти католицьке віросповідання. «Я знаю, що я не святий, – стверджував він. – У мене немає такої сили духа. Але я намагаюся бути кращим і, можливо, це мені вдасться».
Ґері Купер був не тільки великим актором, але виявився великим у тому, як він по-християнському зумів прийняти злоякісну пухлину, яка привела його до передчасної смерті. Він відразу попрохав лікаря сказати йому правду про хворобу, бо прожив уже довге життя і не боявся вийти назустріч життєвим проблемам. «Моя надія не знаходиться в цьому світі, – сказав він. – Я маю віру, яка запевнює мені ясне переконання щодо майбутнього життя, а майбутнє не належить до цього світу».
Під час виснажливого лікування він часто приймав Святе Причастя. В останні дні життя, коли отримав третю нагороду «Оскар», якої вже не міг прийняти особисто, але слідкував по телебаченні, сказав: «Я отримав багато задоволення в житті, але тепер прагну тільки одного – доброї смерті». А дружині уточнив: «Я дуже хочу мати добру смерть, як людина і як християнин».
Друзі, які його відвідували, були вражені атмостферою радості й тепла в його домі. Купер був настоєний оптимістичніше, ніж його відвідувачі. Дружина казала, що він черпав силу у вірі й ніколи не питав: «Чому саме я?» та ніколи не скаржився. В останні тижні життя його підтримували книги Фултона Шіна «Душевний спокій» та Томаса Мертона «Ніхто не є самотнім островом».
Три дні перед смертю Ґері Купер попросив уділити йому Святе Таїнство Миропомазання. Коли побачив отця Саллівана, що був його давнім другом, тихо всміхнувся, виявляючи радість з приводу того, що в такі важкі хвилини має поруч священика, і мовив : «Нехай станеться воля Божа», а в хвилину переходу до вічності, зібрав останні сили й прошепотів: «Господи, допоможи мені померти без страху». Ґері Купер помер 13 травня 1961 року, проживши 60 років.
https://www.vaticannews.va/uk/podcast/50-navernen-do-katolyckoyi-viry/50-navernen-gary-cooper.html?fbclid=IwAR1OO7sPbVHVtIJrvzBhXRBhy1QZ_fkI_V-LfHq5Mq2Nu_eIe2a8X2gNM0U#play
